Андрій Курков - Ключі Марії

Він поцікавився в Іларіона, що той знає про дівчину, яка втекла від короля. Грек був здивований його запитанням і своєю чергою перепитав:

— А що знаєш ти?

— Нічого, — відказав брат Лука, — просто нам зустрілися ті, що її вистежували. Я здивувався, що шукати її вирядили кілька лицарських загонів. Отже, це не проста дівиця.

— Ні, не проста. Але краще тобі про неї не розпитувати, — похитав головою Іларіон.

— Чому? За кілька днів ми покидаємо Єрусалим і вирушаємо додому. Я не буду мати змоги зрадити таємницю, якщо це справді таємниця.

— Можеш нею поділитися, коли покинете кордони королівства. — Іларіон підвів брата Луку до полиці з сувоями, списаними єгипетськими ієрогліфами, і сказав: — Ось тут, у записках Аменхотепа Четвертого Ехнатона вперше розповідається про єгипетську богиню Маа, яка залишається вічно молодою. Вона помирає замолоду, але потім щоразу відроджується. І знову юна та вродлива. Її зображали зі страусиним пером на голові.

— Який це стосунок має до дівчини, яку розшукують? — здивувався Лука.

— Король переконаний, що вона і є тією богинею. Але тепер її зовуть Марія.

— Як Богоматір? — здивувався брат Лука.

— Можливо, це і є вічно молода Богородиця Діва Марія, за якою полюють багато королів, — повідомив притишеним голосом грек. — А тепер ще й Папа.

— Навіщо вона їм?

— Вся суть у Virginis laktari.

— Молоко Богородиці? — перепитав ошелешений брат Лука.

— Невже ти про нього не чув? Адже воно зберігається на Афонській горі, в Халкопратійському соборі в Константинополі та в багатьох інших храмах. Коли народився Христос у Вифлеємській печері, то з персів Діви Марії витекло на землю молоко, і там, де воно витікало, земля ставала біла, як молоко, і вурдилася, наче сир.

— Або на сніг чи іній...

— Ти його бачив? — насторожився грек.

— Не певен... Але дещо чув, — якомога байдужим голосом відказав Лука.

— Отже, ти мусиш знати, мабуть, що тепер щороку на Різдво земля в цьому місці кипить, як джерело. До цього джерела в день Різдва приходить Єрусалимський патріярх, відбуває святу літургію, збирає цю білу землю, ліпить з неї млинці, а відтак на кожному млинцеві з одного боку витискають зображення Діви Марії з Немовлятком, а з другого — напис: “Молоко Пречистої Богородиці”. Після чого патріярх посилає цю білу землю в дар християнським королям.

— Те, що ти розповів, я знаю, — сказав брат Лука. — Я знаю, що в багатьох храмах молоко Богородиці зберігається в пляшечках чи то у вигляді сиру, чи у вигляді рідини. Але... — брат Лука завагався, чи варто розповідати далі.

— Ти щось знаєш іще? — запитав, прискаливши око, грек. — Тепер ти мені не довіряєш?

— Ні... це не так. Довіряю. У печері, де ми сховалися від сарацинів, ми побачили щось схоже на іній на стінах. І на смак воно було, як молоко. Коли ми його спробували, то відчули таку силу, що вибігли з печери і порубали половину сарацинів, хоча нас було значно менше. Навіть я убив чотирьох. Ро­зумієш?

— Де це було?

— В печері на захід від Єрусалима. Пів дня дороги до неї.

— Це одна з тих печер, де вона ховалася. Ти нікому про це не казав?

— Ні.

— Якщо ми з тобою по одному боці, то й не кажи нікому, — прошепотів грек. — Я не хочу, щоб її вистежили. Окрім сили, той іній ще якось діє?

— Так. Після першої проби бачиш речі такими, якими ти хочеш, щоб вони були. Після другої бачиш їх такими, якими вони й не були. Після третьої бачиш їх такими, якими вони є насправді. І це вражає.

— Так, це воно.

Тоді Лука запитав, що він має на увазі, кажучи, що причиною полювання за тією таємничою дівчиною є молоко Богородиці. Грек пояснив:

— Ти ж бо сам переконався у його цілющих властивостях. Однак те, що досі вдалося добути — це мізер. Сильні світу цього бажають його добути більше.

— А та земля, яку на Різдво збирають, не має цілющих властивостей?

— Ні. Це не більше, як реліквія. Отой іній, що ви знайшли в печері, є найціннішим. Але ж його мало. І трапляється все рідше й рідше. Богородиця розчарувалася в хрестоносцях і не бачить більше сенсу підтримувати їх на силах. Господні воїни перетворилися на грабіжників і ґвалтівників.

— Стривай, — роздумував Лука, — отже, та дівчина, за якою полюють, і є воскресла Богородиця?

— Саме так. Але вона змушена ховатися.

— А молоко, яке проступило на стінах печери... Воно звідки? Невже з того часу, відколи вона ховалася від Ірода?

— Могло бути й відтоді. А могло з’явитися недавно, якщо Діва ховалася там від Балдуїна.