Марк Хэддон - Загадковий нічний інцидент із собакою

Батько сказав, що вона померла від серцевого нападу, і це було неочікувано.

— Від якого типу серцевого нападу? — спитав я, оскільки здивувався.

Матері було лише 38 років, а серцеві напади зазвичай бувають у літніх людей, а Мати вела активний спосіб життя, їздила на велосипеді, споживала здорову їжу, багату на клітковину з низьким вмістом насичених жирів, як-то: курятина, овочі та мюслі.

Батько сказав, що він не знає, який саме серцевий напад у неї стався, і що зараз був недоречний час, аби ставити такі запитання.

Я припустив, що, можливо, це була аневризма.

Серцевий напад — це коли якісь серцеві м’язи не отримують достатньо крові й відмирають.

Існує два основних типи серцевих нападів. Перший — це емболія. Це коли кров’яний згусток блокує одну з судин, що несуть кров до серцевих м’язів. І цього можна уникнути, якщо приймати аспірин і їсти рибу. Ось чому в ескімосів не буває серцевих нападів такого типу, бо вони харчуються рибою, а риба перешкоджає згортанню крові, але якщо вони сильно поріжуться, то можуть стекти кров’ю.

Проте аневризма — це коли кровоносна судина рветься і кров не надходить до серця, оскільки відбувається витікання.

Можна отримати аневризму, коли в кровоносній судині є слабке місце, як, наприклад, у місіс Гардисті, яка жила в 72-му будинку на нашій вулиці. У неї було слабке місце в стінці кровоносної судини шиї, і вона померла просто через те, що повернула назад голову, коли паркувала машину на автостоянці.

З іншого боку, то могла бути емболія, оскільки кров скоріше згортається, коли ти лежиш протягом довгого часу, як, наприклад, у лікарні.

— Мені шкода, Крістофере, мені справді дуже шкода.

Але він не був у цьому винен.

Потім почала приходити місіс Шиєрс і готувати нам вечерю. Вона носила сандалі, джинси й футболку, на якій було написано «ВІНДСЕРФ і КОРФУ» і намальовано серфера.

Коли Батько сідав, то вона ставала поруч із ним, притискала його голову до своїх грудей і казала:

— Нумо, Еде. Ми це переживемо.

А потім вона готувала нам спагеті з томатним соусом.

Після вечері вона грала зі мною в «Скрабл», і одного разу я виграв із рахунком 247 до 134.

Я вирішив, що дізнаюся, хто вбив Веллінгтона, попри те що Батько наказав мені не лізти в чужі справи.

Це тому, що я не завжди роблю те, що мені кажуть.

А це тому, що коли люди кажуть тобі, що робити, то їхні вказівки зазвичай бувають плутаними й не мають жодного сенсу.

Наприклад, вони часто просять «зберігати тишу», але не кажуть, як довго треба зберігати тишу. Або ти бачиш знак, на якому написано «НЕ ХОДИТИ ПО ГАЗОНАХ», хоча насправді там має бути написано «НЕ ХОДИТИ ПО ГАЗОНАХ НАВКОЛО ЦЬОГО ЗНАКУ» або «НЕ ХОДИТИ ПО ГАЗОНАХ ПО ВСЬОМУ ПАРКУ», оскільки є багато газонів, по яких можна ходити.

Люди також постійно порушують правила. Наприклад, Батько часто їздить швидше від 30 миль/год у зоні обмеження швидкості руху до 30 миль/год, а інколи він сідає за кермо після того, як випив, і не завжди користується паском безпеки, коли веде свій фургон. У Біблії сказано «Не вбий», але ж були хрестові походи, дві світові війни, війна в Перській затоці, і під час цих подій християни постійно вбивали людей.

Також я не розумію, що має на увазі Батько, коли каже: «Не лізь у чужі справи», оскільки я не знаю, що означає «чужі справи», і я маю багато справ з іншими людьми: у школі, магазині, автобусі, а робота Батька полягає в тому, щоби ходити по чужих будинках і лагодити чужі бойлери й опалювальні системи. І все це — чужі справи.

Шивон розуміє. Коли вона просить мене чогось не робити, то чітко каже, чого саме не можна робити. Мені це подобається.

Наприклад, якось вона сказала: «Ти ніколи не повинен стусати Сару чи бити її якимось іншим чином, Крістофере. Навіть якщо вона вдарить тебе кулаком. Якщо вона знову тебе вдарить, то відсунься від неї, стій спокійно та рахуй від 1 до 50, а потім ти маєш піти до мене й розповісти, що вона зробила, або ж розповісти про це якомусь іншому вчителю».

Або одного разу вона сказала: «Якщо тобі захотілося покататися на гойдалці, а там уже є діти, то ти ніколи не повинен штовхати їх із гойдалки. Ти мусиш спитати їх, чи можна тобі покататися. А потім ти маєш почекати, поки вони закінчать».

Але коли інші люди просять тебе чогось не робити, то їм не подобається говорити це саме таким чином. Тому я сам вирішую, що буду робити, а чого не буду.

Того вечора я пішов до будинку місіс Шиєрс, постукав у двері й став чекати, поки вона відчинить.