Що він замочив девочку кусками скла.
Що сама девочка лиховісно посміхається, одягнута в яку-небудь одьожку морочливої фам фаталь.
ІНТ. ПОМЕШКАННЯ САРИ.
Дівчинка лежить в якійсь божевільній підвісній конструкції. Спочатку їй не спиться. Вона трохи гойдається й вирішує піти прогулятися нічним містом. Живе в доволі жирному районі, але сама – явна яппі-кіллер. Настає епізод з білявками та міні-купером.
ЕКСТ. НІЧНА ВУЛИЦЯ. БІЛЯ ДОМУ КІНО.
Сара випадково зустрічає знайомих, стоїть з одним із них, вони курять, поки інший приятель, на джипі, збирається розвернутися. В цей момент до закритої брами у двір під'їздить рожевий міні-купер. Дві білявки всередині заходяться істерично сигналити, щоби їм відчинили ворота. Сара з приятелем хихотять – білявки! Поки машина білявок чекає під брамою, джип наближається заднім ходом майже впритул до міні-купера, Сара з приятелем стукають по капоту джипа, щоби зупинився. Той зупиняється. Скло в машині білявок опускається.
БІЛЯВКИ (манірним тоном)
– Спасіба, рєбята-а-а…
– (інша) А кто там за рульом?
– (перша зневажливо) Мужик?!!
ІНТ. ПОМЕШКАННЯ САРИ.
Сара повертається додому і знову влягається у свій гамак.
Їй може снитися, як на неї завалюються і майже хоронять під собою стоси журналів «Космополітан» та інша поп-хуйня. Типу, витіснені бажання…
Артур – у мріях фотограф – в реалі може бути продавцем у медіа-магазині. Лівачить тим, що записує дорогущі проги по 10 грн за болванку. Девочка може бути журналісткою якогось попсовго видання, від тупості роботи її нудить, але ж треба вчасно платити за цю її стайліш рум. Має фобію: боїться мотоциклів. Це теж синхронізація: Артур боїться водити машину, бо заснути може, а вона взагалі боїться мотобайків і їздить велосипедом, бо колись у неї була на мопеді травма. (Можна цю історію зазначити в азійському антуражі – комусь Артур буде її розповідати – як девочка впала з байка, а місцеві жителі просто позбіалися і втикали, що в неї теж червона кров і як це прикольно, але нічим не допомагали і як вона сама там шукала аптеку і весь такий піздєц у ХХІ ст…)
Тому:
Цей моторолер, що з'являвся на початку, Артур збирається подарувати Сарі і допомогти їй подолати страх, що, як він вірить, стане ще одним кроком у подоланні його власної хвороби. Подарунок цінний і незвичний, його треба довезти цілим, щоби девочка вибачила його «мобільні збочення» і взагалі всіляко потішилася. Ось чому він так дбайливо протирає дзеркальце і те де.
Йому трохи стрьомно, що він зненацька може вирубатися, того й не поспішає…
FINAL:
ЕКСТ. ОБОЧИНА ДОРОГИ. ЛІС.
Артур лежить на узбіччі біля моторолера. Тепер стає зрозуміло, що він ні грама не мертвий, а просто заснув. Типу, всі з полегкістю зітхнули, бо хароший красівий мальчік, пазітівний герой буде жити і хепі-енд вашій мамі. Але ні фіґа! Дух Тарантіно і Роба Зомбі з нами! Раптом з бічної дороги виїздить «камаз», в кабіні його мерзкий бик. Йому нема коли дивитися на дорогу, він зажимає пітняву жирну бабу. У них смердюча ідилія, дальнобойщицька романтика, грає солодка мєсна поп-звезда, в кабіні фотки заморських голих тьотьок, замурзані м'які іграшки, іконки з Матінкою Божою і Св. Миколаєм, штучні ліани й гірлянди. Баба з понтом ламається, шофер мацає її цицьки, намагається запхати руку під спідницю і в рейтузи. Баба весело верещить, і в цей момент їхній «камаз» переїздить сплячого Артура…
Тут можна дати коротку нарізку з фрагментів прожитого і не прожитого життя хлопця – мрії, щасливі і не дуже будні, обличчя лікаря, котрий щось обіцяє, кохана, що на нього чекае… Але де там. Тільки переїхане і розтрощене піаніно на землі. Ось і все.
Бик за кермом, типу, нічого не помітив, він розвертається в камеру і з диким рагульським акцентом, посміхаючись своїми гнилими зубами, каже:
БИК (нагло-радісно)
БІКОЗ ЗИС ІЗ МАЙ СТОРІ!
е…n…d
Що з цього всього вийде, ви й самі зовсім скоро побачите, а я загадувати не буду, та й сама Тріша також не стане. Їй вистачає й купи всілякого іншого мотлоху в думках і подіях, приємних і не дуже. Із приємного було: живіт Давида, лідерство в піратських продажах фільмів за минулий тиждень, посмішка Психіатра, віза до Папуа й Нової Гвінеї, музика і бездомність. Із поганого: недостатня кількість Давида, надлишок уваги з боку маніяка (паку з червоною субстанцією жбурляв таки він, про що пізніше офіційно повідомив у підкинутому листі) і, знову ж таки, бездомність. Зрештою, якщо певна річ зустрічається двічі на протилежних полюсах – вона цілісна і має цілющі властивості. Принаймні ці два поняття Тріша вже точно не розділяла.
Читать дальше