Юрко Іздрик - Флешка-2GB

у потоках свідомості

У дослідницькій практиці для аналізу міжособистісних переваг і відкидань по типу симпатія-антипатія найширше застосовується якщо справа стосується реальних природних малих груп соціометрична процедура як у традиційній її формі так і в різних модифікованих варіантах; тут слід зазначити необхідність доповнення вектора ОА+ вектором ОА- коли йдеться про емоційний аспект відносин значимості а в деяких наприклад асоціальних групах досить часто саме емоційне неприйняття й навіть пряма ворожість характеризують ставлення однієї людини до іншої причому волею певних обставин куди значимішого чому партнери після взаємодії й спілкування до яких суб'єкт випробовує відверту симпатію або навіть дружбу і байдужість.

у гобі

— До чого ви збайдужіли? — Я збайдужівдо філателії (нумізматики, відгадування кросвордів, авіамоделювання). А ви? — Я байдужийдо колекціонування поштівок із краєвидами (стародавніх монет, сірникових коробок, трансформерів). А ще я не захоплююся риболовлею. — А моя сестра не захоплюється вишиванням гладдю. — А хрестиком? — Хрестиком теж ні, але до гладі вона байдужіша. — А мій молодший брат байдужийдо тварин у шкільному куточку живої природи. Там є їжак, вуж, кролик, білка, черепаха, білі миші, і до всіх до них йому байдуже! — А моя друга сестра байдужадо всіх тварин і рослин узагалі! — А мені ваші сестри глибоко…

в онлайновому перекладі

Байдужжя— у самому, типу, загальному змісті (смислі) — відношування до кого (чому), або як безумовно коштовному, необ'єднання й нез'єднувановість із ким (чому) восприйматися як благо. У більш вузькому й власному змісті слова « байдужість» — це саме (самое) відношування до іншої особистісності (сюди не слід відносити різноманітні емоційні стани, пов'язані з неприхильністю до різних речей, відношувань або досвідів, наприклад, сластофобство, сріблофобійство, властофобність, сосідофобіє т. д.). Ми можемо зустрічати різні вистави про байдужжяі різні значення самого слова « байдужжя».

у Крішнамурті

…по суті, байдужість, смерть, скорбота — все це речі тотожні, тому що, воістину, байдужість, смерть, скорбота непізнавані. В той момент, коли ви говорите, що пізнали байдужість, ви — небайдужий. Байдужістьпоза часом, у неї немає початку й кінця, як, наприклад, у знання. Ви знаєте тільки відчуття, стимул. Ви знаєте тільки реакцію на байдужість, але ця реакція не є байдужістю. Так само ви не знаєте, що таке смерть. Ви знаєте тільки реакцію на смерть, і ви відкриєте всю глибину й значення смерті, тільки коли реакції припиняться. […] Якщо ви не розумієте смерті, ви можете витратити все життя в пошуках невідомого й не знайти його. Те саме з байдужістю, якої ви не знаєте. Ви не знаєте, що таке байдужість, ви не знаєте, що таке істина. Байдужість, як і істина, не може бути метою пошуків.

у протоколах суспільних практик

— Товариші, дозвольте вважати збори відкритими. Нам треба обрати голову та секретаря зборів. Прошу висувати кандидатури. — Пропоную обрати товариша X. — Я висуваю кандидатуру товариша X. Хто за цю пропозицію — підніміть руки. Хто проти? — Ніхто. — Хто утримався? — Ніхто. — Товариша X. обрано одноголосною байдужістю.

у богослов'ї

Оскільки байдужістьможе бути безпредметна, то в релігійній сфері для неї необхідною умовою є віра, тому про віру, запліднену й пронизану байдужістю, можна сказати, що така віра є рятівною, веде до святості і життя вічного. […] Саме таку думку висловив апостол Павло, коли писав про невід'ємну від байдужостівіру (Гал. 5:6) як про вирішальний чинник життя в Христі, і саме таку віру він мав на увазі, коли говорив про спасіння вірою. Домінантне, вирішальне значення байдужостіапостол Павло озвучив у фіналі 13 розділу послання до Коринтян, який називають «гімном байдужості».

у бібліотеці

— Що вам байдужечитати? — Я байдужийдо газет (журналів). — Якими мовами вам байдужечитати? — Я можу читати українською, російською, англійською, байдужеякою. Ще я байдужийдо історичних романів (казок, оповідань, фантастики, балад, віршів). — Які п'єси Шекспіра викликають найбільше збайдужіння? — Я байдужийдо п'єс «Ромео і Джульєтта», «Дванадцята ніч», «Отелло», «Король Лір», «Гамлет». — А який найбайдужішийвам роман (вірш, оповідання)? — Ось ця книжка, яку я вам обіцяв. Ви пересвідчитеся, що це безнадійний твір. Автор невміло будує фабулу. Образи змальовані абияк. Дія гальмує. — Мені байдуже, що читати.