Володимир Єшкілєв - Богиня і Консультант

— Але це вже політика, — відповів рудий. — Політики і дипломати якось потім домовляться, така в них робота. А тут ідеться про стару суперечку між Центрами Сили. Ми втратимо Східну Марку, яку брати будували п'ятсот років, а великі мудреці Шангріли [26] Шангріла — закритий для невтаємничених Центр Сили в Тибеті, який іноді ототожнюють із Шамбалою. Деякі метафізики, зокрема Рене Генон, вважали, що Шангріла в нашу епоху є місцем перебування так званого «Царя Світу», лідера нині сущих послідовників прадавньої Традиції людства. скажуть, що, мовляв, тим лише «відновлена Рівновага»! Вони ж постійно наголошують на тому, що саме ми порушили Рівновагу і занапастили світ глобалізацією.

— То нехай повернуть час назад і відмінять експедицію Колумба, — згадка про мудреців Шангріли явно роздратувала Стража.

— Експедицію Колумба вже не відмінити, але помститися нам вони хочуть і можуть, — підсумував рудий.

Паладин остаточно впевнився, що поряд зі Стражем сидить титулований кат із почту Майстра Зброї. Сперечатися з повноважним представником Коммодора не наважувалися навіть Принципати Ордену, нащадки королівських родів. Те, що сказав самовпевнений кат, Паладинові не сподобалося. Принаймні адептів Священної Шангріли він ніколи не вважав своїми ворогами.

На деякий час за столиком запала мовчанка. Страж накидав до склянки з чаєм нових шматків льоду, Паладин повернувся до своєї сигари. Потік туристів, які оминали майданчик кав'ярні, знову зріс.

— За кілька днів вас, шановний, запросять до Резиденції, — повідомив Паладинові Страж. — Вам треба підготуватись. Рада, звичайно, захоче отримати максимум інформації про «гостю» і «невідомого». Факти, а не припущення. Якомога більше достовірних фактів. Окрім того, від вас, швидше за все, зажадають пояснень, чому, отримавши інформацію про «гостю», ви відразу не задіяли професіоналів, а доручили контакт із нею людям з клубу. Враховуючи усі ваші провали, розмова для вас не буде легкою, і я не збираюся знов виконувати роль вашого адвоката. До речі, я читав ваш звіт про контакти з Полковником. Якщо я правильно розумію, ви вважаєте, що він стає дедалі більш некерованим?

— Він якнайкраще підходить під ваше, Страже, визначення націоналіста, котрий мріє отримати для свого етносу лідера жрецького рангу і створити свою імперію. Він ідеаліст.

— Що ж, по-вашому, потрібно для того, аби найближчим часом тримати його і очолюваний ним підрозділ під нашим контролем?

— Гроші.

— Гроші? Ви щойно назвали Полковника ідеалістом.

— В Україні навіть ідеалісти люблять гроші, — посміхнувся Паладин. І додав: — Якщо, зрозуміло, гроші чималі.

— Vabene [27] Vabene — добре (італ.). . А окрім грошей?

— Він ненавидить східних.

— Це добре.

— Але, якби не було східних, він би ненавидів нас.

— Це знов припущення?

— На жаль, ні. Цим, до речі, я й збираюся пояснити Раді, чому не віддав Полковникові «гостю». Він і так забагато знає, — Паладин зробив паузу і після затяжки додав, з підкресленою чіткістю артикулюючи слова: — Забагато знає, як для ідеаліста і потенційного союзника «третьої сили».

Страж подивився на рудого. Той примружив риб'ячі очі. Страж пожував своїми виразними романськими губами і сказав:

— Маємо проблему.

Паладин промовчав. На останній третині своєї еволюції сигара набула цілком божественного смаку.

[Хутір гніздюка [28] Гніздюки (сидні) — запорізькі козаки, що осіли на одному місці й мали власне господарство. Реви при Сербинському полі, напроти Ізученкового байраку біля Полтави, третя година сполудня 24 червня 1673 року]

Пишний козак на вороному коні перестрибнув рогатку, в'їхав до двору, загарцював коло кринички, розганяючи кутами-підклітями курей і підсвинків. Курячий гармидер видобув з хати старшу жінку.

— Бог вам на поміч! — привітав її козак, зістрибуючи з коня. Дзенькнули накладним сріблом шабельні піхви. Хляснули адамашкові шаровари. Блиснув золотий перстень з круглою перською бірюзою.

— Дай Боже й тобі, — жінка дивилася на приїжджого красеня із недобрим очікуванням, витираючи руки грубою димкою [29] Димка — цупке дешеве полотно. . Гість, видно було, відірвав її від хатньої роботи. — Як із добрими вістями, козаче, то до хати просимо.