Юрій Винничук: Танґо смерті

Ленартович Теофіль (1822—1893) — польський поет.

Людкевич Станіслав (1879—1979) — український композитор, музикознавець, фольклорист.

Люфт — повітря.

Лянґнер Владислав (1896—1972) — генерал дивізії Війська Польського.

Макаґіґі — солодощі з меду і січених горіхів.

Майталеси (бархани) — великі до колін теплі труси з начосом.

Майтки — труси.

Майхер — ніж.

Макушинський Корнель (1884—1953) — польський прозаїк, поет, фейлетоніст.

Мамзер — незаконнонароджений ( їдиш ).

Манґер Іцик (1901—1969) — єврейський поет.

Манкет — манжет.

Маринарка — піджак.

Марципан — тістечко з мигдалю і цукру.

Матолок — нетямущий, некмітливий.

Машінґвер — автомат.

Мельоник — капелюх з вузькими крисами, що нагадував половинку дині (мельон).

Меценас — адвокат.

Мигаль Тарас (1920—1982) — український письменник, автор автобіографічного роману «Оселедець на ланцюзі».

Міґлянц — пацан.

Мішіґін — придурок ( їдиш ).

Міштиґалки — дрібниці.

Мордовня — шинок, в якому відбувалися бійки.

Мунд Якоб — диригент Львівської опери, загинув у Янівському концтаборі.

На амінь — навіки.

Набіл — загальна назва для молочних виробів.

Небесні міґдалки — фантазійні мрії.

Нє руб геци — з твеґо писка відаць Львув! ( польське ) — Будь серйозним, твоє обличчя — це обличчя Львова.

Норвід Ципріян-Каміль (1821—1883) — один з найбільших польських поетів і художників.

Оссолінеум — Наукова бібліотека імені Василя Стефаника.

Пампулі — щоки.

Папільотки — паперові бігуді.

Парівки — сосиски.

Пацалиха — забава.

Пірник — медівник.

Пітолько — недозрілий, несерйозний.

Прецлі — популярне печиво, скручене вісімкою, з сіллю або маком.

Пшеп'юрська пані — прозивне ім'я для жінки, яка дуже гонорується.

Рандка — побачення, здибанка.

Раптус-нервус — неврівноважена нервова людина.

Роделія Цуримська — квітка, яка росла на морських скелях в Арканумі.

Розказ — наказ, тут — слухаю.

Рокіта Ришард — фольксдойч, унтерштурмфюрер Янівського концтабору, один із найбільших гітлерівських злочинців.

Росіл — м'ясний бульйон.

Рурочки — трубочки.

Сальва — залп, постріл.

Сервус — привіт.

Сє маш? — Як ся маєш? ( польське )

Скшетуський — герой трилогії Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем».

Смаколики — смачні страви.

Сніданкові покої — специфічно львівське явище: кімнати на запліччі продуктових крамниць, в яких можна було попоїсти.

Спадохрон — парашут.

Спіжарня — комірка, в якій зберігали харчі.

Стрийко — брат батька.

Стрих — горище.

Стрільно — снаряд.

Струдель — завиваний пиріг.

Сьвірка дістати — здуріти.

Сьліпундри — очі.

Тандита — старизна, уживані речі.

Тартак — лісопильня.

Теличкова — власниця дуже популярної їдальні Софія Теличкова, померла на засланні.

Тен капелюш пєнькни, але пані бардзо бляда — Цей капелюх гарний, але пані дуже бліда ( польське ).

Теньґий — великий, огрядний.

Тишкевич Михайло (1857—1930) — граф, дипломат, публіцист, митець і меценат.

Траґач — вантажник.

Трачиння — тирса.

Тузінь — дюжина.

Уєйський Корнель (1823—1897) — польський поет.

Улям Станіслав (1909—1984) — польський та американський математик.

Файталепа — роззява.

Фалювати — йти.

Фасон тримати — поводити себе поважно.

Фатигуватися — турбуватися.

Фацет — тип.

Фацки дати — набити когось.

Фертик — готово.

Ферштейн — зрозумів ( німецьке ).

Фіґлі — жарти.

Фляки — нутрощі.

Флячки — страва зі свинячого або телячого шлунка.

Фотель — м'яке крісло з бильцями.

Фризієр — перукар.

Фуньо — чванько.

Фуньо кацалабський — чванько приблудний.

Фуня траскати — чванитися.

Фурдиґарня — в'язниця, комісаріат поліції.

Хорунщина — тепер вулиця Чайковського.

Хрипка пойняла — захрип голос.

Цереґелі — зайві клопоти.

Цибульський Мечислав (1903—1984) — польський актор, який грав переважно ролі коханців.

Циґаро — сигара.