Валія Киян - Правда про секс. Ілентина

Реальність. Минуле.

В класі за столом сидить красива дівчинка і заховавши обличчя в лікоть руки плаче. Кучеряве волосся розсипалося по столі, їй років 15. Учні принишкли, вони молодші від неї, не однокласники, вона зайшла в цей клас поплакати. Ілентина сідає навпроти неї.

— Що сталося? Хочеш плакати, плач, але розкажи.

— Я бачила як він з нею зустрівся! Я сама провела її на цю зустріч. Стояла здалека і дивилася, як вони зустрілися.

Ілентина втішає, слухає, і потроху починає розуміти що сталося. Дівчинка закохалася, це її перша любов. Зустрічалася з ним і була щаслива. А ще, має ліпшу подругу. Багато розповідала йому про свою подругу, а подрузі про нього, говорила про те, що близьке їй. І він наслухавшись, яка хороша в неї подруга, вирішив зустрічатись з подругою, йому здалося, що подругу розуміє більше, що вона близька йому. Скільки раз Ілентина сама «наступала на такі ж граблі»! Не один раз робила таку ж помилку, поки до неї дійшло, що чоловікам не можна розповідати про подруг, тільки про себе. Не потрібно робити рекламу подрузі перед своїм кавалером. Дівчинка продовжувала крізь сльози.

— Не вірила подрузі, вірила йому, була переконана, що так не може бути. Хотіла побачити на власні очі. І побачила.

— Ти любиш свою подругу, і переконала його, що вона достойна любові. Йому здалося, що він все про неї знає, що розуміє її, чоловіки бояться незрозумілого.

— Але мені нічого не сказав! Ніби все добре, все, як завжди!

— Бо ти йому також подобаєшся.

Ще трохи плаче, потім витирає сльози.

— Я піду на скульптуру.

— Іди.

Ілентина продовжує урок з молодшими учнями. Через якийсь час заходить скульптор.

— Вона плаче! Треба щось робить!

— Хай плаче. Нічого не можна зробити і не потрібно, хай поплаче, повинна виплакатися.

Віртуальність.

Величезний місяць. В місячному світлі фантастичний ліс. ВІН і ВОНА сидять на стовбурі дерева, розмовляють.

— І знаєш, що сказали мені, коли я розповіла, що не можу зрозуміти чоловіків.

— Що?

— Що я ніколи їх не зрозумію, що мені не дано їх зрозуміти, бо я не маю того органа, яким чоловіки думають!

— Бо таки не маєш. Ти іншим укомплектована.

— Нагадує анекдот, той, де приходить чоловік до лікаря, дістає свій член і говорить: «Ріж!»

Лікар йому: «Навіщо різати, такий красивий, великий член?»

Тоді чоловік відповідає: «Ріж! На нас двох крові не вистачає, як він встає, я падаю!»

Я думаю, що в чоловіків таки крові не вистачає. Не так, щоб аж падати, але щоб думати, в той час як член піднявся, точно не вистачає, до голови кров не поступає, не думають!

Він бере її руку в свою, і кладе на себе так, щоб відчувала його збудження.

— Хіба я можу зараз думати? Можу звичайно. Але тільки одним органом і про одне! Про пестощі!

— Пестощі в місячному світлі?

Реальність. Недалеке минуле.

Велика любов? Кожна жінка хоче любов. Дік з Кіпру, називав мене своїм другом і писав дуже милі листи з безліччю поцілунків. Правда він не писав прямим текстом, що кохає мене, але робив такі натяки. Я мала здогадатися, що має до мене велике почуття, але не сміливий, не може так відразу написати про своє кохання. Запрошував на Кіпр, і мріяв одного щасливого дня зустрітися.

— Моя солодка Ілентина, я повинен послати вам деякі фото, але ще повинен запитати у вас що-небудь і прошу не сердитися. Ви хочете також фото мене без одягу? Якщо ви хочете скажіть мені і ви напишете з мене живопис, гарну картину. Ваш гарячий романтичний друг Дік.

???? Без одягу??? От такої!!! Сказати, що я була здивована, це нічого не сказати, я була шокована.

— Ні! Прошу, фото тільки в одязі! Я здивована.

— А чому ти здивована? Ти є художник, малювала багато голих чоловіків. Бачиш, що чекає тебе, коли приїдеш на Кіпр!

На фото вигідно освітлений, крупним планом член в збудженому стані.

Віртуальність.

Літо. По густій траві біля лісу повільною ходою йде біла одноріг, під копитами спілі ягоди суниці розлітаються як краплі крові.

На пагорбі стоїть ВОНА, дивиться. Одноріг дивиться на неї, не зупинилася, не стишила ходи, тільки заіржала і пішла далі. ВІН не прийшов сьогодні. Чому? Сумно дивилася вслід однорогові.

Реальність. Недалеке минуле.

— Діна, допоможи мені, не можу відкрити фото на комп’ютері.

— Вчись. Це робиться ось так.

— Тільки ти обережно, тут може бути різне. Ой! Пізно…

З семи фотографій Діна відкриває одну, саме ту, яку відкривати не варто було.

— Фу!!! Що це таке?

На фото член Діка в піднесеному стані.