Андрій Кокотюха - Живий звук

Хто ж у нас кандидат? Не так важливо. Важливіше, хто в нього спонсор. Григорій Захаревич, фінансова група «Південь». Це його я бачив позавчора на вечірці. Значить, будиночок у Бучі частково придбаний за його гроші…

Нарешті, першого січня цього року відбувся реліз [9] Реліз (з англ. Release) — буквально «звільнення»; у кіно- та шоу-бізнесі — перший випуск у світ, перший показ, оприлюднення фільму, альбому, треку, кліпу тощо. першого альбому Анжели Сонцевої. У перший день нового року робити презентацію — справа як ризикована, так і вдячна. Ризикована, бо народ і преса відсипаються, а колеги — або так само валяються без задніх ніг після корпоративів, або десь на морях. Вдячна — бо зазвичай першого січня ніде нічого не відбувається, крім хіба прем’єрних показів нових кінохітів та новорічні дитячі вистави. Бобров урахував це. Сонцева, кожних півтори години переїжджаючи з вечірки на вечірку, всюди представляла дебютний диск, виконувала три пісні з нього і кочувала далі. Аби гарантовано пробитися в найбільш круті та престижні місця, де гуляють, як кажуть, «всі-всі», Бобров навіть скинув гонорар співачки на третину від звичайного для таких концертів. У чому за два тижні, коли про альбом заговорила, нарешті, на повний голос преса, чесно зізнався. Назвавши участь Анжели Сонцевої у новорічних корпоративних вечірках «атракціоном небаченої щедрості».

Я нічого не розумію в шоу-бізнесі. Зате я знаюся на моніторингу преси. Так щоб ви розуміли: про вихід альбому «Сонце від заходу до світанку» написали дванадцять друкованих газет, сім інтернет-видань і показали в новинах культури чотири популярних телеканали, два не дуже популярних і шість взагалі не популярних. Це якщо не рахувати спеціалізованих музичних. Та-а-ак, не знаю, як у них там уся ця солодка музична лабуда продається, але те, що Бобров — дядько з головою на плечах, визнаю.

Тільки для чого ж ти, головастику, за наркоту взявся колись і повернувся до неї тепер? Не так: хто і для чого тобі тепер її підсунув…

Звичайно, про Сонцеву писали різне. Її прямо не називали дурноголовим дівчиськом, яке пробилося завдяки вродливому личку, вмінню співати і таланту продюсера. Але в багатьох публікаціях колеги непрямо на це натякали і дуже старалися максимально «жовтити» свої тексти. Тільки з досвіду знаю: журналіст не може бути чиїмось особистим ворогом. Може когось не любити, але так, щоб затятися фізично зжити зі світу співачку Анжелу Сонцеву, яка, будемо чесні, поспіває кілька років і перестане…

Наш брат тут ні до чого. Значить, Сонцеву хотіли відправити, а Боброва — відправили на той світ не акули пера. Колеги по цеху? Уявляю, як Наталка Могилевська сама сідає за кермо або наймає когось через підставних осіб, аби спробувати вбити чи покалічити «зірку»-початківку. Чи група «Віа Гра» в повному складі переслідує її по мокрому та слизькому ранковому шосе. Кого я ще знаю зі співачок?

Я встав з-за комп’ютера, зробив кілька гімнастичних вправ, вирішив зварити собі кави. Так думалося краще.

Під джезвою блакитно спалахнув газ. Залишивши каву на конфорці, я присів на підвіконня, байдуже подивився через вікно на похмуру мрячну березневу суботу за вікном. Сонце не врятує ані погоди, ані мого настрою.

Сонце… Сонечко… Якщо хтось не хоче, аби Анжела далі робила успішну кар’єру, її справді не обов’язково намагатися вбити чи скалічити. Є маса інших, більш дієвих методів. І потім, бути популярною співачкою — не кримінал.

За це не вбивають.

Хіба що повадився якийсь маніяк… Але в такому разі він мусив, за законами жанру, охороняти свою кумирку, а не спробувати вбити її, при цьому псуючи личко.

Хоча… Це може бути фанат іншої співачки? Придурок, який вважає, що двом зіркам на одному небі не світити, тому хоче стерти Сонцеву… Ні, братику Вараво, так ми далеко зайдемо з тобою в своїх фантазіях.

Але про кримінал я подумав не даремно. Якщо його шукати, то в першу чергу — поряд із Бобровим. Довкола наркоти завжди кримінал, кажу вам як фаховий у недалекому минулому кримінальний репортер. Бобров і Сонцева — це Пігмаліон і Галатея [10] У грецькій міфології Пігмаліон — цар-скульптор, котрий зробив зі слонової кістки статую дівчини, назвав її Галатеєю і так закохався в своє творіння, що попросив богів оживити скульптуру. Тепер вживається у значенні «досвідчений творець, учитель». . І якщо Пігмаліон-Бобров міг влипнути в якусь некрасиву та небезпечну наркотичну тему, то це так чи інакше могло зачепити його підопічну, його мистецьке творіння — Галатею-Сонцеву. Ось цей напрямок розвитку думки видається мені більш правильним.