Дмитро Стельмах - Фарс-мажор

І так злодійкувато-хатоскрайно сховатися за цим безособово-безіменним «оргкомітет конкурсу»! Ну просто як за совітів – «група товаришів»! Ми скочуємось у трясовину дрібненьких заходів, дрібненьких людців, дрібненьких правил. Для кого я пишу?

Це, звичайно, удар, але я переживу. Як було вже не раз на моєму шляху. Підійматись і йти, підійматись і йти! Не зраджу тобі, моє зранене слово.

6 травня, четвер

Головна новина дня!

Вибухнули склади боєприпасів біля села Новобогданівка Мелітопольського району! Новобогданівка практично зруйнована. Причина вибухів – недбайливе куріння військовослужбовців біля складів.

Хто ж біля складів боєприпасів недбайливо курить? Біля складів боєприпасів курити треба дбайливо.

А моєму курінню вже час покласти край. Бо, як казали у нас у школі учні під час перекурів на перервах:

12 травня, середа

Прийшов лист від молодого харківського поета Артема Полежаки. Наведу його повністю, бо це голос нової талановитої генерації України:

«Шановний Дмитре Івановичу!

За щасливим збігом обставин мені випадково потрапив до рук примірник «Ірпінського вісника» з Вашими «Хоку про пиво». З душевним трепетом і радістю у серці прочитав їх на одному диханні. Скажу по честі – я є великий шанувальник цього прекрасного напою, але ще ні разу ні в кого не читав таких душевних поетичних рядків про те, що є невід'ємним атрибутом моїх літературних шукань і об'єднувальною ланкою на творчих посиденьках у клубах і кав'ярнях Харкова з друзями і поетами. Ваше митецьке око підмітило саме те, що так гостро відчуває спрагла поетична душа. Ваші хоку про пиво неначе відкрили для мене весь неосяжний всесвіт натхнення, який може подарувати нам вживання пива. Ваш літературний талант, відомий мені, передусім, за збіркою «Любов і вірність», несподівано заграв для мене новими іскристими відтінками і мелодіями.

Тож дозвольте вважати Вас, Дмитре Івановичу, моїм літературним наставником і взірцем для наслідування. І, запевняю Вас, я ще скажу своє слово в нашій поезії, і не підведу Ваше батьківське напучування нам, молодим. Я ніколи не осоромлю Вас своїм творчим доробком.

Із кухлем пива у руці, щиро Ваш – Артем Полежака».

Ну от, а кажуть, що у нас начебто існує розрив поколінь. А я скажу так: у нас росте прекрасна, обдарована, небайдужа молодь. Молодь, за яку не соромно. І кому, як не нам, указати їй правильний шлях. Бо наша молодь – то наше майбутнє. Майбутнє України.

16 травня, неділя

Головна новина дня!

Руслана виграла «Євробачення»!!! В Стамбулі! Україна підкорює світ! Я плакав, коли Руслана казала, що це шанс для України. Значить, наступного року «Євробачення» буде в Україні! Значить, зрушилося, значить, закрутилося, значить, можемо, коли захочемо! Не все так погано у нашому домі, я це всім казав. Ти дихаєш, Україно, ти живеш!

Поляки, литовці, естонці виставили нашій співачці найвищий бал. Тільки швейцарці не дали Руслані жодного очка, свині. Правду кажуть люди: що багатший, то скупіший. Отож від сьогодні бойкотую все швейцарське. Ніколи моя рука не надягне швейцарського годинника, не відкриє рахунку в швейцарському банку, швейцарського сиру в рот не візьму, ноги моєї не буде в Швейцарії! Ні цього року, ані наступного. Принципи важливіші за будь-що.

Пішов до ірландської пивниці «О'Браєн», замовив два келихи світлого українського пива, випив за здоров'я Руслани.

Зразу таке просвітлення настало, що просто на серветці нашвидкуруч накидав присвяту співачці. Не квінтьєма, знаєте, не дуже сильно, а так, експромт, порух душі, гордість за землячку.

Ні, для Зірки це заслабенько буде, треба, щоб вірш відлежався, може, щось додам, відредагую, тоді побачимо. Бо поезія похапцем не робиться. В поезії, знаєте, кожне слово має грати живою енергією бездоганного стилю, полум'ям небайдужого серця, світитися золотим сяйвом довершеності.