Валентин Строкань - Чорний іній

Одна упряжка була, напевно, з метеостанції, друга — звідси. Нарти з кулеметом. Це — для нас. Зараз пси сиділи на ланцюгу, прибитому до паль, що вмерзли в кригу.

Скільки ж фашистів тут може набратися? Спробуємо підрахувати. Метеостанція, радіо- та радіолокаційна станції, так... Три зміни по вісім годин, отже, три начальники змін, та, судячи з кількості антен, три прийомопередавачі... дев'ять радистів-слухачів, двоє шифрувальників... на РЛС — шість змінних операторів, не менше... плюс командири... це вже двадцять. Далі... тут я бачу два дизелі — на кожну станцію по одному — та один запасний, та внизу на метеостанції один... це два механіки... та телефоністів десь із троє-четверо... та госпкоманда, як мінімум, п'ятеро — «заступник по тилу», каптерник та двоє кухарів, кухонний наряд — троє... метеокоманда — кілька синоптиків з командиром. Ну, ще накинемо трохи... туди-сюди мотнутися, баркас он біля причалу стирчить і нарти. Та й командир у цієї бражки з денщиком має бути. Отже, десь із півсотні чоловік. Нічогеньке співвідношення...

Щербо бачив, як порався механік біля невеликої будівлі, залишаючи перед дверима мазутні плями, гримав залізом, як побіг до метеобудки низенький капловухий капрал. Живуть же німці... Все, як годиться, якась мирна ідилія. Антени під повним навантаженням. Якби радіохвилі виділяли тепло, напевно, розжарилися б до червоного кольору. Підслуховують, вивідують, когось забивають, комусь нашіптують, підказують, збивають. Як же до них під ступитися? Що може пройти зараз? Атака? Вона має бути блискавичною. Тільки так можна здобути шанси на успіх. Але необхідне було щось, чого він не міг вичленити з надзвичайно ризикованої послідовності планованих дій. Щось дуже важливе, чого до кінця не міг усвідомити. Нам нав'язали свої умови, відтак обставини треба обернути на свою користь.

Він знову припав до бінокля, побачив три білі фігури, що розмірено пересувалися на лижах до підніжжя східного скельного пасма, до самого краю плато, і відчув усередині порожнечу, зрозумівши: ці троє, які чомусь прямують до обриву, мають для нього вирішальне значення. Він не одразу збагнув сенс їхнього переміщення, на відміну від усіх минулих епізодів, коли, щойно помітивши людину, вже міг передбачити подальші дії.

На спинах у двох із них горбилися термоси, вони, отже, для когось несли їжу. Подивився на годинник — 12.00, ага, час обіду.

Всі, хто досі потрапляв у поле його зору, не віддалялися від станції більш як на сотню метрів. А ці пройшли вже майже кілометр і наближалися до невеликої тераси, яка східним краєм стрімко обривалася в море.

Він відчув, як усупереч його волі напружилися всі м'язи втомленого тіла, як поруч затамував дух Байда, який теж не відривався від бінокля. Тим часом три білі постаті, потупцювавши з півхвилини біля підніжжя пасма, зникли, проникнувши всередину, у якусь непомітну спостерігачеві порожнину.

За ті кілька хвилин, на які вони зникли з поля зору, вихор здогадів пронісся в голові Щерба. Коли ж за десять хвилин німці знову виникли в окулярах бінокля і так само розміреною ходою з інтервалом в три метри, за статутом, подолали зворотну путь, він зрозумів, що в основі крайньої скелі розташований пост візуального спостереження. Огляд звідти був чудовий — вся східна напівсфера морського та повітряного простору, весь льодовик на заході. Лише північний напрям, загромаджений горами, та, напевне, прибережний пак були поза їхнього досягу. Але Щербо нарешті побачив шанс. Невеликий, майже поза здоровим глуздом, проте він давав якусь надію.

Як болить поперек!.. Що вдієш, у нашій справі це — справа звичайна. А комбінація має бути далекосяжною й без проколів. Вони, може, не знають, що таке єдиний шанс. В його очах спалахнув жорсткий зблиск. — Ми їм це покажемо!

«Для багатьох природа під час війни перестає існувати. Ми все починаємо сприймати крізь призму військової раціональності. Психіка налаштована вузько однолінійно, і картина світу спотворюється. Постає як продукт всушеної душі. Поки що мені щасливо вдається уникнути цього».

Коли рівно о 18.00 Щербо простежив зміну поста, то побачив чотирьох, що вийшли зі скелі й стомлено ковзали до барака. Він остаточно утвердився в своєму плані.

Четверо. П'ятий розвідний... Заступають на добу. Зі скелі носа не висувають. Напевне, існує телефонний зв'язок з бараком. Всередині повинен бути кулемет... можливо, крупнокаліберний... їжу доставляють раз на добу, опівдні. Добова зміна — четверо, отже, всього караулу — дванадцятеро... До тих, що я нарахував, треба додати й цих...