Сергей Жадан - Депеш мод

Здесь есть возможность читать онлайн «Сергей Жадан - Депеш мод» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Контркультура, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Депеш мод: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Депеш мод»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Депеш мод — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Депеш мод», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

19.15

Так, пацан, — каже один із них, очевидно, старший, або нарваніший. — Або ти йдеш далі, або ми тебе зараз вб'ємо. Почекайте-почекайте, — кажу я, — ви не розумієте — у мене все гаразд, давайте я справді піду, але в інший бік, туди, куди я вже йшов. Куди ти йшов? — кричить старший, — ти зястряг в дверях, люди зайти не могли. Серйозно? — питаюсь. — Ну, мене, очевидно, підштовхнули. Хто тебе штовхав? — кричить той самий. — Ти просто під колеса кинувся, а потім у дверях застряг. Добре-добре, — кажу я, — давайте я піду туди і ще раз спробую, добре? І я справді намагаюсь звільнитись із їхніх обіймів, і вже тоді вони починають мене бити. А коли й це не допомагає, то просто дістають балончики і щедро поливають мене черемхою, самі при тому відвертаючись. Очевидно, цей запах їм не подобається.

22.30

І ти, блядь, ти — який ще вчора робив цілком божевільні речі в силу вродженого алкоголізму та веселої вдачі — ти раптом годен підтримати будь-які репресії й каральні операції, ти валяєшся вдома, читаєш кримінальну хроніку і вболіваєш не за чесних у своєму божевіллі маніяків, а за генералів зі ставки і костоломів із особливих відділів, старий реакційний ублюдок, що забув терпкий запах ровд. Фашизм саме так і починається — вчорашні бійці невидимого фронту раптом перетворюються на жирну опору для антигуманних експериментів із дійсністю та свідомістю, ті, хто лише вчора повернулись із фронтів та окопів переможцями, вже за якісь десять-п'ятнадцять років раптом перетворюються на фашистських свиней, ось в чому найбільша таємниця цивілізації, суспільство зжирає саме себе, воно важчає і осідає під вагою силікону, яким саме себе й накачує.

19.45

— Так, — говорить один із фашистів, — викладай, що там у тебе в кишенях.

— Не можу, — кажу. — Спочатку наручники зніміть.

— Не вийобуйся.

— Ну хоча б тимчасово зніміть, я дістану, а ви потім знову їх одягнете.

— Ну да, ми їх знімемо — а ти знову тікати. Давай витягуй, а то по голові дістанеш.

— Ви не маєте права мене бити, — кажу я фашистам. — Я деканові зателефоную.

— Це ми зараз деканові зателефонуємо, — говорять фашисти.

— Ні, це мій декан, так що я йому зателефоную.

— Не пизди багато, — говорять вони.

Да, щось розмова не клеїться. Цікаво, де в них тут газова камера, я ще й далі погано бачу. До того ж газ, накладений на випите мною, чинить якісь райдужні комбінації в голові.

— Зараз ми тебе сфотографуємо.

— Це ще для чого? — питаюсь я.

— На пам'ять, — сміються фашисти.

— А де у вас тут газова камера? — питаюсь я.

— Що? — не розуміють вони.

— Ну, камера, — кажу я. — З газом.

— Ага, — говорять вони. — І з душом. Зараз буде.

Зараз вони мене розстріляють, — думаю я. — Ублюдки фашистські. І тут до кімнати входить огрядний капітан, в сенсі не капітан корабля, років п'ятдесяти, з рештками совісті в очах і рештками бутербродів на кітелі. Я зрозумів, що це мій шанс і вирішив за нього триматись, ну, не за кітель, звичайно.

23.00

Потім починається старість, ти просто порожній зсередини, в тобі просто нічого не лишається, тебе вичавили, видавили і все тут, і викинули, так що можеш тепер пишатись своїми протезами і медалями. Кому ти був потрібен, за великим рахунком, що ти робив протягом усього цього часу, чому тебе всі ненавидять і чому ти їм не можеш відповісти навіть цим? Де твоя ненависть? Де твоя злість? Що з тобою сталось? На що тебе перетворила система? Як же так — ти ж непогано починав, ще тоді, в свої 16–17, ти ж був нормальною людиною, не зовсім кінченою і не цілком передбачуваною, що ж ти так облажався, як ти подивишся в очі янголам на кпп після того, як помреш у власному гівні, як ти їм в очі подивишся, що ти їм скажеш, вони ж тебе не зрозуміють, вони взагалі ніко

го не розуміють, нікого-нікого.

20.00

— Ким же ти будеш?

— Учителем.

— Який же з тебе буде вчитель? Ти ж п'яний увесь.

Так, потрібно якось звідси вибиратись, бо цей ублюдок мене точно розстріляє. Схоже, я помилився. На цих фашистів ніколи не можна покладатись, обов'язково здадуть.

— Скажіть, а як вас звати?

— Мене? Хм. Микола Іванович. Микола Іванович Плоскіх.

— Як?

— Плоскіх.

— Можна я вас буду просто Миколою Івановичем звати?

— Валяй.

— Миколо Івановичу…

— Ну?

— Ви розумієте, я взагалі не п'ю.

— Я бачу.

— Серйозно. Не п'ю. Взагалі.

— А що ж ти так нахуячився?

— Миколо Івановичу, ви розумієте… Це мій декан.

— Що декан?

— Ну, в нього день народження сьогодні, розумієте?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Депеш мод»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Депеш мод» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Депеш мод»

Обсуждение, отзывы о книге «Депеш мод» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x