Джозеф Киплинг - Кім

— Тепер, — змінивши тон, він повернувся до Кіма, — що вони будуть робити з тобою? Принаймні, я можу, набуваючи заслугу, спокутувати минуле.

— Вони думають зробити з мене сагиба. Післязавтра я повернуся. Не журися.

— Якого саме? Такого, як оцей, чи як отой чоловік? — він вказав на отця Віктора. — Чи такого, як ті, кого я бачив у цей вечір, чоловіки, що носять мечі й тяжко ступають?

— Може бути.

— Це не добре. Ці люди йдуть вслід за бажанням і прийдуть у порожнечу. Ти не повинен бути таким, як вони.

— Жрець із Амбали сказав, що моя зірка — війна, — вставив Кім. — Я спитаю в цих дурнів… але насправді й цього не треба. Я втечу в цю ніч, бо ж усе, що я хотів — побачити щось нове.

Кім поставив отцеві Віктору два чи три питання англійською і переклав відповіді Ламі.

— Потім він каже: «Ви берете його від мене, і ви не можете сказати, що ви будете робити з ним». Він каже: «Скажіть мені, перш ніж я піду, бо це не мала річ — виростити дитину».

— Тебе відправлять до школи. Пізніше ми побачимо. Кімболе, я думаю, ти хотів би бути солдатом?

— Гора лог! [білі люди]. Ні-а! Ні-а! — Кім люто захитав головою. Його нітрохи не приваблювали ні муштра, ні режим. — Я не буду солдатом.

— Ти будеш тим, ким тобі скажуть бути, — відповів Бенет. — І ти маєш бути вдячним, що ми вирішили допомогти тобі.

Кім співчутливо посміхнувся. Якщо ці люди перебувають в омані, нібито він буде робити що-небудь, що йому не подобається, тим краще.

Запала нова мовчанка. Бенет засовався від нетерпіння, і запропонував покликати вартового і вигнати факіра.

— У сагибів навчають задарма чи за гроші? Запитай у них, — наказав Лама, і Кім переклав.

— Вони кажуть, що гроші виплачуються вчителеві, але ці гроші дасть полк… Нащо треба? Це ж тільки на одну ніч.

— І… чим більше грошей заплатять, тим краще навчають? — Лама знехтував планами Кіма на швидку втечу. — Не гріх платити за навчання. Допомогти неграмотному здобути мудрість — то завжди заслуга. — Зернята вервиці клацали різко, наче кісточки на рахівниці. Потім він звернувся до своїх гнобителів. — Запитай у них, скільки грошей вони платять за мудре і належне вчення? І в якому місті це вчення дають?

— Ну, — пояснив отець Віктор англійською, коли Кім переклав, — це залежить від багатьох чинників. Полк буде платити за тебе весь час, поки ти будеш у Військовому притулку для сиріт; або ти міг би потрапити до списків Пенджабського масонського притулку (ні ти, ні він не зрозумієте, що це значить). Але найкращу освіту в Індії хлопчик може отримати звичайно, в школі Святого Ксав’є [84] «Школа святого Ксав’є» — св. Ксав’є був священиком, який проповідував у східних країнах і помер у Китаї. Його тіло, поховане на Ґоа, виявилось нетлінним і багато років було відкрите для огляду. Причислений до лику святих, відтак багато католицьких шкіл у Індії носили його ім’я. in partibus в Лакнау.

Переклад цього потребував трохи часу, тому що Бенет підганяв Кіма.

— Він хоче знати, скільки? — спокійно спитав Кім.

— Дві або три сотні рупій на рік, — отець Віктор давно вже нічому не дивувався. Бенет нічого не розумів і нервував від нетерплячки.

— Він каже: «Напишіть цю назву і скільки грошей на папері та дайте йому». І він каже, що ви повинні написати ваше ім’я нижче, тому що він збирається написати вам листа за кілька днів. Він каже, що ви хороший чоловік. Він каже, що той інший — дурень. Він іде.

Лама раптово підвівся.

— Я продовжу пошук! — вигукнув він, і зник.

— Він натрапить на варту! — вигукнув отець Віктор, скочивши з місця, коли Лама врочисто вийшов, — але я не можу залишити хлопчика.

Кім рвонувся було услід за Ламою, але стримався. З вулиці не пролунало ні звуку. Лама зник.

Кім спокійно влаштувався на капелановому ліжку. Принаймні, Лама обіцяв, що він залишиться з жінкою-раджпуткою з Кулу, а решта не мало ні найменшого значення. Йому подобалося, що двоє жерців так переполошилися. Вони довго розмовляли упівголоса, отець Віктор пропонував якийсь план містерові Бенету, а той схоже, заперечував. Все це було дуже нове і захопливе, але Кім хотів спати. Вони наскликали людей у намет — один із них, вочевидь, був полковником, як і пророкував Кімів батько, — і ті поставили йому силу-силенну питань, в основному про жінку, яка доглядала за ним, і на всі Кім відповів правдиво. Вони, схоже, не вважали ту жінку доброю опікункою.

Зрештою, це був його найновіший досвід. Рано чи пізно, якби захотів, він міг повернутися назад у велику, сіру, безформну Індію, подалі від наметів, священиків і полковників. Хай там як, якщо сагиби хочуть нових вражень, то він докладе всіх зусиль, щоб їх здивувати. Він же також білий чоловік.