Джеймс Джойс - Улісc

— Якраз, — оголосив містер Дедал, розглядаючи безголову сардинку.

Під скляною накривкою над сандвічами, на катафалку з хліба, вона лежала

остання самотня, остання сардинка літа. Блум самотній.

— Якраз, — повторив він, не зводячи очей із сардинки. — У нижньому регістрі, на вибір.

Тук. Тук. Тук. Тук. Тук. Тук. Тук. Тук.

Блум пройшов повз швальню Баррі. Якби ж то я зміг. Почекати. От якби у мене був той чудотворний засіб. Двадцять чотири правники в одному домі. Судова тяганина. Любіть один одного. Гори судових паперів. Містер Кишеньковий і містер Злодюжка були призначені прокурорами. Гулдинг, Колліс, Ворд.

А візьмемо, наприклад, того хлопа, що гатить щосили у здоровецький барабан. Він улаштувався в оркестр Мікі Руні {588} 588 (280) Оркестр Мікі Руні — згадується і в «Поминках по Фіннегану», з поясненням С. Монаса як «оркестр Марконі», себто радіо. . Цікаво, як йому це вдалося. Сидів удома в кріслі, уминав капусту із свининою. Тепер репетирує свою партію в оркестрі. Бум-бум. Ото радість його дружині. Ослині шкури. Поки живий лупцюють, коли здохне дубасять. Бум. Гати. Чисто тобі кисет . Ой, пробачте, я мав на увазі кисмет . Лиха доля.

Тук. Тук. Сліпий парубок, постукуючи ціпком, дійшов, стук-стук-стук, до вітрини Дейлі, у якій русалка, розпустивши свої довгі коси (але він не міг їх бачити) пахкала цигаркою русалка (сліпий такого не вмів): цигарки русалка найприємніші з усіх цигарок.

Інструменти. Стеблина трави, мушля її долонь і подути. Навіть на гребінці з цигарковим папером можна видобути якусь мелодію. Моллі на Ломбард-стрит у нічній сорочці з розпущеними косами. Гадаю, кожен фах має свої звучання, хіба ні? У мисливця ріг. Ха-ха. А у вас, часом, не? Cloche. Sonnez la! У пастуха дудка. У полісмена сюрчок. Замки й ключі роблю негайно! Трушу сажу! Четверта ранку, все гаразд! Спіть спокійно! Все пропало. Барабан? Бум-бум. Постривай-но, згадав. Головний наш міський кликун-оповісник, наш великий очільник. Довгий Джон. Розбудить мертвого {589} 589 (280) Джон. Розбудить мертвого — з англ. пісні. . Бум. Дігнем. Бідолаха nominedomine . Бум. Це теж музика, хоча тут майже суцільне бум-бум-бум, що його називають da capo [195] Повторити спочатку (іт.). . Проте дещо вчувається. Якщо ми рухаємося, то, значить, простуємо вперед, простуємо вперед. Бум.

Ой, мені справді треба. Пу-ук. А якби я отак-о на банкеті? Все залежить від того чи заведено так робити як у випадку з персидським шахом. Шепніть молитву, зроніть сльозу. Зрештою він був наївний хлопчина, не втямив, що перед ним капітан йоменів. Перебраний священиком. Цікаво, хто ж це був на кладовищі у брунатному макінто. О, наша повія!

Нечупарна повія в чорному матроському брилі набакир, наче скляна при денному світлі, дибала по набережній назустріч містерові Блуму. Коли побачив він її чарівне личко. Було таке. Я почуваюся таким самотнім. Дощова ніч у провулку. Припекло. Кому? Йому. Вгледіла. Тут вона випадково. Що, вона? Сподіваюся, вона. Цить! Може, вам треба щось випрати. Бачила Моллі. І мене з нею. Ти йшов із гладкою леді в брунатному вбранні. Мені зразу перехотілося. Отакі побачення. Знаючи, що ніколи, хіба що інколи {590} 590 (281) Ніколи, хіба що інколи — з оперети Гілберта й Саллівана «Корабель «Фартух» (1878). . Небезпечно, бо дуже близько до рідного любого дому. Побачила мене чи ні? При денному світлі справжня почвара. Обличчя наче з воску. Принесла її сюди нечиста сила. А проте їй треба виживати, як усім іншим людям. Одвернись до вітрини.

У вітрині антикварної крамниці Ліонеля Маркса гордовитий Генрі Ліонель Леопольд Блум симпатичний Генрі Квіт містер Леопольд Блум пильно розглядав канделябр і мелодіон з міхами поїденими червами. Ціна мізерна: шість шилінгів. Можна навчитися грати на ньому. Дешево. Хай проходить. Авжеж, усе дорого, якщо воно тобі не треба. Хороший торгівець це розуміє. Примусить купити те, що йому треба продати. Один такий продав мені шведську бритву, якою мене поголив. Хотів, щоб я заплатив йому за те, що він її нагострив. Вона проходить. Шість шилінгів.

Мабуть, причина сидр, а, може, й бурґундське.

Біля бронзи зовсім близько, біля злота хоч здаля цокнулись вони всі дзвінкими чарами променистоокі й відважні перед спокусливою трояндою бронзової Лідії, останньою трояндою літа, трояндою Кастилії. Перший Лід, Де, Кау, Кер, Долл, п’ятий: Лідвелл, Сай Дедал, Боб Каулі, Кернан і Великий Бен Доллард.

Тук. У порожню залу «Ормонда» зайшов юнак {591} 591 (281) Зайшов юнак — варіація «Стриженого хлопчини». .