«Ілюстрація» — паризький ілюстрований тижневик, заснований 1843 р. з метою висвітлювати тогочасне життя Франції.
…сашетту з «Собору Паризької богоматері». —Мається на увазі мати Есмеральди, героїні роману видатного французького письменника Віктора Гюго (1802–1885); сашетта — черниця жебрущого ордену, члени якого носили бахмате рам'я.
Помологія — наука, яка вивчає сорти плодових рослин.
…Цінцінната, що ходив за плугом, Діоклетіана, що садив капусту… — Цінціннат Луцій Квінкцій (V ст. до н. е.) — видатний римський полководець і державний діяч; у приватному житті відзначався надзвичайною скромністю, сам обробляв землю. Діоклетіан Гай Аврелій Валерій (245–313) — римський імператор; 305 р. зрікся влади і останні роки життя провів у своєму маєтку.
Порівну (латин.).
…панове Лойоли… — Натяк на Ігнатія Лойолу (1491–1556), засновника ордену єзуїтів.
…книгу доктора Дюваля… — Мається на увазі праця французького хірурга-ортопеда Венсана Дюваля (1796–1820), опублікована 1839 р. (посмертно) під назвою «Міркування про практику лікування викривленої ступні».
Pes equinus — кінська ступня (латин.).
Амбруаз Паре (1517–1590) — видатний французький хірург епохи Відродження; вперше в історії медицини застосував метод перев'язування артерій.
Цельс Авл Корнелій (бл. 25 р. до н. е. — бл. 50 р. н. е.) — римський вчений і письменник, автор трактату «Про медицину».
Дюпюїтрен Гійом (1777–1835) — французький хірург, засновник паризького музею патологічної анатомії.
Жансуль Жозеф (1797–1858) — видатний французький хірург; працював у Ліонській лікарні для бідних.
Як очевидець (латин.).
Любов у серці (im.).
…як герцог Кларенс у бочці з мальвазією. — Брат англійського короля Едуарда IV герцог Георг Кларенс (1449–1478) був засуджений до смертної кари за зраду; за легендою, він обрав смерть у бочці з солодким вином — мальвазією.
…мову тіні отруйної манцинели. — Плоди дерева манцинели містять отруйний сік. За народним повір'ям, той, хто засинав під манцинелою, помирав.
…в дусі пана де Местра… — Жозеф-Марі де Местр (1753–1821) — французький реакційний письменник, ревний поборник монархії і католицизму.
Сміхом бичує звичаї (латин.).
«Паризький гамен» — п'єса французьких драматургів Жана-Франсуа Байяра (1796–1853) і Луї-Еміля Вандербюрша (1794–1862).
«Лючія ді Ламмермур» (1835) — опера видатного італійського композитора Гаетано Доніцетті (1797–1848) на сюжет роману англійського письменника Вальтера Скотта (1771–1832) «Ламмермурська наречена» (1819).
…почулися три удари… — У французькому театрі XIX ст. про початок вистави сповіщали ударами в підлогу сцени.
«Хатина» — розважальний заклад у Латинському кварталі Парижа, де відбувалися публічні бали; існував з 1787 по 1855 р.
«Нельська вежа» — п'єса французьких письменників Александра Дюма-батька (1803–1870) та Фредеріка Гайярде (1808–1882); вперше поставлена 1832 р.
…під статуєю «Танцюючої Маріам»… — За біблійною легендою, пророчиця Маріам керувала народними святами і сама танцювала з тимпаном у руці («Вихід», глава 15, вірш 20).
Діана де Пуатьє (1499–1566) — фаворитка французького короля Генріха II.
…перед статуєю П'єра Корнеля. — Видатний французький драматург П'єр Корнель (1606–1684) народився в Руані.
Майстер виробляється в праці, — отже, роби що робиш (латин.).
Та киньте ви к лихій годині отих ваших Кюжасів і Бартолів! — Маються на увазі славнозвісний французький юрист Жак Кюжас (1522–1590) і один з найвидатніших італійських юристів Бартоло да Сассоферрато (1314–1357).
…«Есмеральда» Штейбена та «Жінка Потіфара» Шопена. — Маються на увазі репродукції з картин німецьких художників Карла Вільгельма Штейбена (1788–1856) і Генріха Фрідріха Шопена (1804–1880). Потіфарова жінка, за Біблією, намагалася спокусити Йосифа («Буття», глава 39).
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу