Сергій Шарик - Двічі графиня та двічі генерал

При написанні книги, мабуть, один із найцікавіших етапів — збір матеріалів.

Усе починається з кількох книг, прочитавши які, одразу знаходиш список літератури. Далі — походи до бібліотек із пошуком старовинних і сучасних книг, нічні пильнування в Інтернеті, замовлення книг в інших містах та країнах, ксерокопіювання та сканування. Поволі накопичується достатня кількість інформації, але зупинитися вже важко. Зі збирача матеріалів перетворюєшся на колекціонера.

Іноді випадково кинута фраза або незначний факт, які суперечать сотні, здавалося б, достовірних, що повторюються з видання у видання, ведуть до глибокого дослідження або просто логічного висновку і перевертають усе з ніг на голову.

Пропонований список літератури — далеко не вичерпаний на цю тему.

Про наших героїв згадували ще за їхнього життя, наприкінці XVIII століття. У цю красиву епоху багато хто з освічених людей писали щоденники, мемуари, листи, в яких так чи інакше характеризували наших героїв, приділяли їм увагу. Але видавалися такі твори вже в XIX столітті. У пропонованому списку є література на будь-який смак. Тут і романи, і поеми, і монографії, і путівники, і мемуари, і щоденники. Автор вважає, що якість і правдивість цих джерел читач повинен визначити сам. Безсумнівне тільки те, що всі автори намагалися якомога правдоподібніше донести до нас ту епоху.

Крім літератури, не можна не згадати про картини, пам'ятники і бюсти, меблі і книжки з бібліотек родини Потоцьких, де Вітте, яких безліч. Зберігаються вони по всій Європі — від Петербурга до Сімферополя, від Вінниці до Парижа.

Один із перших друкованих творів — поема Трембецького «Софіївка» польською мовою. На початку XIX століття вона видавалася кілька разів. Поети різних країн одразу почали перекладати її іншими мовами. Першим французькою не тільки переклав, а й видав у 1815 році Огюст де Лагард. У тому ж році поема була представлена учасникам антинаполеонівської спілки на Віденському конгресі. Спробу перекласти російською мовою здійснили декабрист і поет К. Ф. Рилєєв (прозовий переклад і начерк віршованого) і поет В. Бенедиктов (переклав початок поеми). І тільки в 2007 році повний переклад українською зробив В. Собченко.

Слідом за поемою почали видаватися інші твори, інтерес авторів до цієї теми не вичерпується і зараз. І це здорово!

Naruszewicz A. Dziennik podroży króla Stanisława Augusta na Ukrainę i do innych ziem r. 1787. (Щоденник подорожі короля Станіслава-Августа на Україну та до інших земель в 1787 p.). — Warszawa, 1788; 2-е вид.: Warszawa, 1805.

Trembecki S. Sophiowka: Роémе polonais, traduit vers français par le comte de Legarde. — Vienne, 1815.

Themery T. Guide de Sophiovka, surnomme la merveille de l'Ukraine, jardin de la couronne, situe pres d'Human, dans les colonies militaries. (Провідник по «Софіївці», державному парку, який розташований біля військового поселення Умань). — Odessa, 1846.

Kraszewski J. Starościna bełzka (Gertruda z hr. Komorowskich hr. Potocka): opowiadanie historyczne: 1770–1774.—Warszawa, 1858.

Potocki L. Urywek ze wspomnień pierwszej mojej młodości. — Poznań, 1876.

Buel C. The countess Potocka. Scribner's Monthly. — № 743. — Нью-Йорк, 1878.

Rolle A. Losy pięknej kobiety. — Lwów, 1876.

Rolle A. Dwor Tulczyński. — Lwów, 1876.

Rolle A. Fatima. — Lwów, 1876.

Rolle A. Benedykt z Drozdeń Nowina Hulewicz. — Lwów, 1876.

Rolle A. Antoni Nowina Złotnicki. — Lwów, 1876.

Rolle A. Dyzma Bończa Tomaszewski. — Lwów, 1876.

Rolle A. Gawędy z przeszłości. — Lwów, 1876.

Дневник Андрея Полетики о пребывании имп. Екатерины II в Киеве и свидании её с королём Станиславом-Августом. — 1858. Памятная книжка Киевской губернии на 1858 г., с. 33–50.

Записки графа Сегюра о пребывании его в России в царствование Екатерины II (1785–1789). — СПб, 1865.

Крашевский И. Рассказы о польской старине: записки 18 в. Яна Дуклана Охотского с рукописей, после него оставшихся, переписанные и изданные И. Крашевским. — СПб.: тип. П. П. Меркульева, 1874.

Смоктий А. Город Умань и «Софиевка» // Киевская старина. — Декабрь, — 1882.

Ролле А. Доля красуні. Софія Вітте-Потоцька. — 1887.

Иващенко В. Историческій очеркъ к 100-летію Царицына сада (Софіевки). — Кіевь, 1895. Горленко В. Южнорусские очерки и портреты. — Киевъ, 1898.

Czartkowski A. Pan na Tulczynie: wspomnienia o Stan. Szcz. Potockim, jego rodzinie i dworze. — Lwów-Poznań, 1925.

Czernecki J. Mały król na Rusi i jego stolica Krystynopol. — Krakow. Księgarnia J. Czerneckiego, 1939.

Ciepeńko-Zielińska D. Królewięta na Tulczynie. — Warszawa, 1962.

Łojek J. Dzieje pięknej bitynki (The story of Zofia Potocka). — Warszawa, 1972.

Chrząszczewski A. Pamiętnik oficjalisty Potockich z Tulczyna. — Warszawa, 1976.

Łojek J. Potomkowie Szczęsnego. Dzieje fortuny Potockich z Tulczyna (1799–1921). — Warszawa, 1981.

Jaroszewski T. Materiały do dziejów pałacu Potockich w Tulczynie. Rocznik muzeum narodowego w Warszawie. — 309–333.

Łojek J. Dzieje zdrajcy Szczęsny Potocki. — Warszawa, 1995.

Homung Z. Jan de Witte, architekt kościoła Dominikanów we Lwowie. — Warszawa: Zakład poligraficzny Piotra Włodarskiego, 1995.