Сергій Шарик - Двічі графиня та двічі генерал

Усі п’єси Шредер переробляв під власне бачення, скорочував, міняв фінал на оптимістичніший. Саме Шредер уперше застосував на сцені павільйон — декорацію на рамах, що зображала інтер’єр.

Барон Каспар Фогт відразу звернув увагу на нову пару у протилежній ложі і недвозначним поглядом оцінив вроду графині Софії.

Незабаром у клубі графа Потоцького і барона Фогта представили один одному. Будучи однолітками, вони мали багато спільного у поглядах на політику, економіку та мистецтво. Граф Станіслав навів довідки про Фогта. Барон очолював торговий дім, у нього був маєток за містом із прекрасним парком.

— Ви знаєте, графе, — запросто звернувся Фогт до Потоцького через деякий час після знайомства, — я влаштовую у неділю невеликі посиденьки з творчою та підприємницькою елітою Гамбурга і хочу запросити вас і вашу чарівну супутницю (барон, у свою чергу, теж встиг дещо дізнатися про нашу пару).

— Залюбки, — прийняв запрошення граф Станіслав, вважаючи, що такі зустрічі підуть тільки на користь.

У призначений день граф і графиня разом з Людвігом Метцелем вирушили в передмістя Гамбурга Кляйне Флоттбек.

Барон Каспар тепло прийняв гостей, приділивши їм особливу увагу.

— Мій батько займався торгівлею тканинами і залишив мені добре поставлену справу. Я розширив асортимент товарів і тепер можу без зайвої скромності сказати, що був першим гамбурзьким торговцем, який з Мокка привіз каву, з Балтимора — тютюн, із Суринаму — каву, з Африки — каучук. Але незабаром я переситився торгівлею і передав кермо управління моєму, компаньйону і другу Георгу Зівекінгу. Дозвольте представити його вам.

Барон підійшов до невисокого чоловіка і відрекомендував йому своїх нових гостей.

— Георг — бог торгівлі, а ще просякнутий ідеями Просвітництва.

— А ми заочно знайомі з паном Георгом, — несподівано зауважив граф Станіслав.

Барон запитливо поглянув на графа.

— Але це наша маленька таємниця, — відповів на німе запитання Потоцький.

— Масонські справи, — впевнено сказав барон Фогт чи то собі, чи то графині Софії.

Граф Станіслав Потоцький, будучи майстром ложі Великого польського сходу, вів активне листування з керівництвом інших масонських лож Європи. І тепер згадав про спілкування з майстром гамбурзької ложі «Св. Георг до зеленіючих ялин» Георгом Генріхом Зівекінгом. Йому подобалися сміливі думки брата по масонству:

«Свобода — це не беззаконня. Сам вищий творець Усесвіту, вільна істота, у кожній своїй дії керувався вічними законами краси, мудрості і сили, порядку і гармонії. Вільний той, чий вибір визначається розумом, а не насильством збоку. Свобода в державі означає не незалежність від законів, але безпеку від нерозумних законів і довільного посягання можновладців на наші права».

Граф Станіслав потиснув руку Георгу і запросив до себе в гості, поспілкуватися наодинці.

Після обіду барон Фогт запропонував прогулятися по його парку.

— Після того, як я фактично відійшов від справ, мені захотілося створити зразковий ландшафтний парк. Для цього я спеціально поїхав до Британії, де оглянув безліч парків і набув необхідних знань. І вважаю, що в мене вийшло задумане.

Парк справді був добрий. Гості у супроводі барона по звивистій доріжці уздовж невеликої річки вийшли до ставка.

— Мені здається, — зауважила графиня Софія, — що все тут створене самою природою, і вам майже не довелося нічого змінювати.

— О! — вигукнув барон. — Мені приємно чути це з ваших уст! Але насмілюся зауважити, майже все тут зроблено людськими руками.

Вони пройшли далі. Несподівано перед ними відкрився ефектний краєвид — скельні утворення з водоспадами, фонтанчиками й альтанкою з лавами. Барон Каспер запропонував присісти відпочити і помилуватися краєвидами.

Каспер звернув увагу, що Людвіг Метцель щось записує і замальовує у свій блокнот.

— У вас в Україні теж є парк? — поцікавився Фогт у Потоцького.

— Так, за моїм палацом у Тульчині розбитий досить гарний парк. Але досконалості немає межі.

— Пане інженере, — звернувся барон до Людвіга, — у мене велика бібліотека зі створення парків. Коли ми повернемося, я подарую вам кілька цікавих книг.

Коли гості втомилися від пішої прогулянки, барон зробив знак, і були подані відкриті карети.

— Не можу не похвалитися ще одним моїм творінням. Відразу за парком знаходиться фермерське господарство.

— І між іншим, — втрутився в розмову Георг Зівекінг, — барон Фогт першим у Німеччині почав вирощувати картоплю, яку раніше ввозили з Голландії.