Алай - Коли курява спаде

Роман «Коли спаде курява» побачив світ у 1998 році, а у 2000 році Алай, його автор, отримав премію Мао Дуня, найвищу літературну премію Китаю (присуджується раз на чотири роки). Цей роман перекладений на шістнадцять мов світу, був екранізований. Англійський переклад з'являється 2002 р. під назвою «Червоні маки» («The Red poppies»). Наступні твори письменника продовжують перекладатися англійською мовою, зокрема «Тибетська душа: короткі історії» побачила світ англійською у 2012 році, «Пісня короля Гесара» — 2013 року. Щодо роману «Коли спаде курява», то існує його і тибетський переклад, який належить К'ябчену Дедролу (нар. 1971 р.), сучасному молодому тибетському письменнику, а тепер з'явився й український.

У просторі події роману розгортаються на географічному кордоні між Тибетом і Китаєм (захід провінції Сичуань) — теренах колишнього Г’єлронгу. Постійна складова Г’єлронгу — землетруси, оскільки він розмістився на лінії тектонічного розлому. За легендами, Тибет лежить на велетенській рибі, хвіст якої сягає Східного Тибету разом із Кандіном, голова — Західного Тибету, а Лхаса стоїть на спині. Коли риба пливе, її спина і не поворухнеться, а от від хвоста землетрусів скільки завгодно. У цьому регіоні існували напівнезалежні і від Тибету, і від Китаю дрібні королівства на чолі з правителями — г’єлпо, які в китайському адміністративному розподілі визначалися як туси. Цей титул землевласника введений у Східному Кхамі (нині у складі ТАР і трьох провінцій КНР, у тому числі і Сичуані) адміністрацією Цін (1642–1911), внаслідок чого місцеві князі й вожді племен отримали титул і печатку, зберігаючи свою владу і свій адміністративний апарат. Титул туси був спадковий, але спадкоємця мав затверджувати імператор. І таким стан речей проіснував аж до падіння Цінської імперії. Розповідь про вознесення і падіння родини правителя (г'єлпо — туси) на ім'я Мерці в романі ведеться від несповна розуму безіменного молодшого сина. Головний герой так визначає місце подій: «Ми знаходились під полуденним сонцем, ближче на схід, що дуже важливо. Це визначило, що в нас буде більше контактів з імператором Китаю на сході, аніж з нашим релігійним лідером, Далай-ламою. Географічне розташування вплинуло на рішення нашого політичного союзу». Китай називається країною «чорного одягу», Індія — країною «білого кольору». Просторовий розподіл у романі закріплюється кольоровим, що властивий уявленням прадавніх тибетців: на Сході — Китай чорного кольору, На Півдні — Непал, Кашмір, пізніше Індія білого, на півночі — жовта Центральна Азія, а середина трикутника визначається червоним — кольором «червоноликих», тобто самих тибетців, якому в романі відповідає земля, що квітне червоними маками. Символічне значення кольорового коду властиве розвитку подій роману через подвійність символічних значень білого, червоного та інших кольорів.

Час подій, розгорнутих у романі, також визначений точно. Підставами для такого твердження слугує кілька обставин. Привертає увагу вказаний вік безіменного головного персонажу, що є важливим не тільки для визначення нижнього порогу датування подій, але й для розуміння їх динаміки, їх мотивації. Головний персонаж, який постає ще в образі хроніста своєї родини, бо від його імені ведеться оповідь, вперше з'являється на сторінках роману тринадцятирічним підлітком: «Я починаю описувати події з того сніжного ранку, коли мені було тринадцять років». Наступна подія — землетрус, якому присвячений окремий розділ. Перший великий у XX сторіччі землетрус силою в 7,5 бала стався на теренах Г'єлронгу у волості Мао, що в Баркхемі, 25 серпня 1933 року, і наступний, силою у 5 балів, 20 вересня того ж року. Землетруси повторювалися і в наступні роки. Внаслідок дійсно великого землетрусу було зруйновано місто Десі ( кит . Diexi, волость Мао в окрузі Нгава) і навколишні села. Загинуло близько 9000 чоловік, а старе місто затонуло в озері, що утворилося внаслідок численних зсувів. Опосередковано підтвердженням початку дій у романі 1933 роком є і поява китайського уповноваженого Хуана з пропозицією сіяти опійний мак: «Це — опій, який я так часто споживаю. Він дуже вартісний». Реально опій на цих землях з'являється на початку 30-х рр. XX сторіччя. Тобто початок дій у романі припадає на 1933 рік. Ну а завішується роман трагічною загибеллю головного героя, від імені якого ведеться розповідь, в 1951 році — часу приходу Народно-визвольної армії КНР. Таким чином, події роману «Коли курява спаде» відбуваються в проміжок часу від 1933-го до 1951 року і розгортаються на точно визначеній території.