Іван Білик - Золотий Ра

ПОРАТА — праслов'янська (як писав Геродот — скіфська) назва річки Пруту.

ПРОПОНТІДА — нині Мармурове море.

ПУНТ — країна на західному березі Червоного моря.

САЇС — по-єгипетському — Сай; місто в дельті Нілу.

САРДИ — столиця Лідійського царства.

СІРАКУЗИ — грецька колонія на острові Сіцілії.

СПАРТА — головне місто Лакедемону.

СТРІМОН — річка в Південній Фракії; впадає в Егейське море.

СУСИ — друга столиця Персії.

ТАРАНТ — грецька колонія на півдні Італії.

ФЕРМОПІЛИ — або Термопіли (буквально — «Гарячі ворота»); гірський прохід із Фессалії в Середню Грецію.

ФІВИ — 1) головне місто Беотії; 2) невелике місто у Фессалії, в області Фтіотіда; Фівами греки називали також місто Уасет у Єгипті.

ФІНІКІЯ — країна на східному березі Середземного моря.

ФРАКІЯ — країна на Балканському півострові.

ФРІГІЯ — країна на північному сході Малої Азії.

ФУРІЇ — грецька колонія в Італії.

ХАПІ — єгипетська назва Нілу.

ХЕРСОНЕС ГЕЛЛЕСПОНТСЬКИЙ — півострів — нині Галіполі — в Туреччині.

ХІОС — грецький острів біля берегів Малої Азії.

АБ-МОСЕ — передостанній єгипетський фараон (569—526 рр. до н. е.); греки називали його Амасісом.

АЛІАТТ — син Садіатта, батько Креза, передостанній лідійський цар, VI ст. до н. е.

АЛКМЕОНІДИ — великоможний рід в Афінах.

АНАКСАГОР — давньогрецький філософ-матеріаліст із Афін (500—428 рр. до н. е.).

АНАХАРСІС — так греки називали по-своєму скіфського царевича, який жив у VI ст. до н. е.

АНКРА-МАЙНЬЮ — в перській міфології бог темряви й зла.

АНУБІС — у єгипетській міфології бог потойбічного світу; зображували його з головою шакала чи вовка.

АПОЛЛОН — у давньогрецькій міфології син Зевса, бог Сонця, світла, покровитель мистецтв.

АРДУМАНІШ — один з так зв. Великої Шістки персів, що посадили на престол Дар'явауша після вигнання мідійця-мага Гаумати.

АРІАДНА — донька царя Міноса; допомогла Тесеєві вибратися з Лабіринту за допомогою клубка ниток.

АРІАНТ — скіфський цар VIII—VII ст. до н. е.

АРІСТОН — спартанський цар VI ст. до н. е.

АРТАБАН — брат перського царя Дар'явауша.

АРТАФРЕН — брат Дар'явауша; так само звали й Дар'яваушевого небожа.

АРТЕМІДА — в давньогрецькій міфології донька Зевса, сестра Аполлона, богиня родючості, полювання, покровителька породіль.

АСТІАГ — справжнє ім'я — Іштувегу, мідійський цар VI ст. до н. е.; скинутий з престолу перським царем Курушем.

АФІНА — донька Зевса, богиня мудрості й справедливої війни; на її честь названо Афіни.

АХЕМЕНІДИ — перша династія царів Персії; Ахеменіди були при владі з 558 по 330 рік до н. е.

АХІЛЛ — також Ахіллес, герой Троянської війни, син смертного та богині.

АХУРАМАЗДА — також Амаздахура, Мазда, бог світла й добра, головне божество персів.

БАГАБУХША — він же в Геродота — Мегабіз, один із Великої Шістки, яка посадовила на перський престол Дар'явауша.

БАРДЬЯ — в Геродота — Смердіс, син Куруша, молодший брат Камбіса.

БОРЕЙ — еллінський бог північного вітру.

ВЕРГІЛІЙ — римський поет, автор славетної поеми «Енеїда»; жив з 70 по 19 рік до н. е.

ВІДАРНА — в Геродота — Гідарн, один із Великої Шістки, згодом — сатрап І сатрапії.

ВІНДАФРЕНА — по-іншому — Інтаферн, у Геродота — Інтафрен, один із Великої Шістки.

ВІШТАСПА — в Геродота — Гістасп, батько Дар'явауша, сатрап Персії.

ГАТОР — єгипетська богиня Царства мертвих.

ГАУБАРУВА — в Геродота — Гобрій, один із Великої Шістки перських сановників.

ГАУМАТА — в Геродота — Смердіс, маг-мідієць, який разом із братом Патідзіфом захопив перський престол після смерті Камбіса.

ГЕКАТЕЙ — логограф із міста Мілета; жив у кінці VI ст. до н. е.

ГЕКТОР — син царя Пріама, герой Троянської війни.

ГЕРА — еллінська богиня, дружина Зевса.

ГЕРАКЛІДИ — перша династія лідійських царів; її замінила династія Мермнадів.

ГЕФЕСТ — еллінський бог вогню, покровитель ковальства.

ГІМЕНЕЙ — еллінський бог шлюбу, син Аполлона.

ГІСТІЕЙ — мілетський тиран, спочатку служив Дар'яваушеві, потім підняв проти нього повстання.

ГНУР — по-іншому — Вепр, скіфський цар, син Ліка (Вовка), батько Савлія й Анахарсіса; жив у VII ст. до н. е.

ГОМЕР — сліпий давньогрецький поет, автор «Іліади» й «Одіссеї».

ДАР'ЯВАУШ — третій перський цар (522—486 рр. до н. е.); греки називали його Дарієм.

ДЕВКАЛІОН — в давньогрецькій міфології — син Прометея, чоловік Пірри, пращур нового людського роду після світового потопу.