Богдан Лепкий - Не вбивай

герць— сутички, поєдинки козаків з ворогом перед боєм; поєдинок

гетера— у стародавній Греції освічена незаміжня жінка, що вела вільний спосіб життя; жінка легкої поведінки; легковажна жінка

гіндус— індус

Гіярн Уран— учень Парацельса

глорія(лат.) — слава; краса

гнітити— тиснути

гов— вигук, яким зупиняють коней; вживається також для привернення чиєїсь уваги

голендерський— голландський

ГоліцинДмитро Михайлович — київський губернатор, князь, московський воєвода у Києві.

ГоловкінГаврило Іванович (1660–1734) — російський державний діяч, граф, один з найбільш наближених до Петра I з його дитинства людей. Родич матері Петра I — цариці Наталії Кирилівни. Постійно супроводжував Петра I у роз'їздах. З 1706 начальник посольської канцелярії, а потім і Посольського наказу. З 1709 державний канцлер. З 1718 президент Колегії іноземних справ. Одночасно з керівництвом зовнішньою політикою Г. як сенатор брав участь у розробленні внутрішніх заходів. У 1726–30 член Верховної таємної ради. Після смерті Петра II (1730) підтримав Анну Іванівну і був членом кабінету міністрів.

голодова яма— приміщення для утримання в'язнів

ГорленкоДмитро Лазаревич (1660–1731) — син Прилуцького полковника Лазара Горленка, вбитого і спаленого козаками в час скинення гетьмана І. Самойловича. Служив канцеляристом у Батурині. 1693 р. І. Мазепа передав йому урядування Прилуцьким полком. Д. Горлен-ко потрапив до кола найвпливовіших довірників гетьмана. Воював проти кримських орд і шведів, заснував кілька селітряних заводів. Давав гроші на будівництво церков, Густинського монастиря. Активно підбурював гетьмана І. Мазепу до рішучих дій щодо виходу Гетьманщини з-під влади Москви. Влітку 1708 р. разом з Д. Апостолом, Д. Зеленським, І. Ломиковським клявся Мазепі бути йому вірним. Залишився вірним гетьманові і після Полтавської битви. Отримавши запевнення в безпеці, 1714 р. повернувся в Україну і наступних 15 років пробув на засланні в Москві, звідки не мав права виїжджати.

городничий— службова особа в повітовому місті, яка виконувала адміністративно-поліційні функції

гороїжитися— триматися зарозуміло, чванливо; козиритися

градобур— ворожбит, який відвертає бурю, град тощо

грець— тут: гра

Грозний— Іван IV Васильович (25.8.1530, с. Коломенське, — 18.3.1584, Москва) — великий князь з 1533, перший російський цар (з 1547). І. IV прагнув до зміцнення самодержавної влади і посилення централізації держави. Внаслідок військових походів І. IV у 1547–52 було приєднано Казанське ханство, у 1556 — Астраханське ханство; у залежність від І. IV потрапили сибірський хан Едигер (1555) і Велика Ногайска орда (1557). У зовнішній політиці І. IV бере курс на доведення до кінця боротьби зі спадкоємцями Золотої Орди, розширення території держави на схід і оволодіння берегами Балтійського моря на півночі, у внутрішній політиці — курс на посилення самодержавної влади. Методами боротьби з політичними супротивниками за І. IV стали опала, страта і висилка; 1565 запроваджена опричнина. І. IV одержав у народі прізвисько «Грозний», що відбило уявлення про нього як про могутнього правителя, але тирана, деспота.

дезидерат— побажання; пропозиція; вимога

делія— вид плаща на хутрі

десниця— права рука; рука загалом

дефензива— оборона

джаґан— чекан, кайло; вигнутий і загострений з обох кінців молот на довгому держаку для копання, розрихлення твердого грунту тощо

дзвін— тут: обід колеса

дзвінки(пільні) [дзвоники] — рослини з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими квітками, що за формою нагадують маленькі дзвоники

димензія— тут: розмір

дівина[дивина] — трав'яниста рослина з ясно-жовтими квітками

дідич— поміщик, великий землевласник

діймаво— гостро відчутно

довг— борг

ДольськаАнна — княгиня, тітка польського короля С. Лєщинського, кума І. Мазепи

домашня війна— громадянська війна

допрос(рос.) — допит

доробкевич— людина, яка своєю працею «доробилося» місця в суспільстві, грошей, посад тощо

ДорошенкоПетро — гетьман Правобережжя. Добровільно склав з себе гетьманські повноваження. 1676 р. І. Мазепа довго служив у нього, належав до його найближчого оточення.