Генріх Манн - Молоді літа короля Генріха IV

Майенн, ІІІарль, герцог Лотарінгський (1554–1611) — рідний брат герцога Анрі Гіза і його спільник у всіх справах. Після смерті Анрі Гіза мав намір захопити французький трон, був головним намісником королівства. Поразка Ліги в 1595 р. змусила його скоритися Генріхові IV.

Біраг, Рене де (1506–1583) — кардинал і канцлер Франції. Належав до найближчого оточення Катерини Медічі й мав на неї великий вплив. Був непримиренним ворогом протестантів.

Буше, Жан (1548–1644) — теолог, ректор Паризького університету (в ті часи центру католицької реакції). Затятий ворог протестантства, не скорився Генріхові IV навіть після його переходу в католицтво й виїхав з Парижа.

…паном де О… — маркіз Франсуа д'О (1535–1594) — державний діяч Франції, один з фаворитів Генріха III, сюрінтендант фінансів. Запровадив сувору податкову політику. Під час описуваних подій, у 1575 p., був губернатором Парижа.

Так народилася Ліга. — Ідеться про так звану Католицьку лігу — об'єднання французького католицького духівництва, феодальної знаті й дворянства (переважно з північної Франції), північнофранцузької буржуазії та ремісників (головним чином паризьких), утворене під проводом герцога Анрі Гіза в 1576 р. Неоднорідність соціального складу та розбіжності інтересів зумовили внутрішню боротьбу в самій Лізі, і на кінець 1576 р, вона фактично розпалась. 1585 р. була відновлена під іншою назвою — Паризька ліга; тепер провідну роль у ній відігравали великі міста, особливо Париж.

Роні — барон де Роні Максімільєн де Бетюн, згодом герцог Сюллі (1559–1641), французький політичний діяч, гугенот, належав до найближчого оточення Генріха IV. Бувши в 1599–1611 pp. сюрінтендантом фінансів, зміцнив фінансове становище держави й ліквідував значну частину державного боргу.

Я панна де Люзіньян. — Люзіньяни — французький феодальний рід, що вславився під час хрестових походів.

…в поетичному світі вона звалась Лаїсою… — Лаїса — ім'я двох славнозвісних грецьких гетер; стало символом жінки, що дає натхнення музикантам і поетам.

Ахілл — легендарний давньогрецький герой, один з головних персонажів Гомерової «Іліади».

Теодор де Без (1519–1605) — найвідоміший з послідовників Кальвіна, автор багатьох гугенотських псалмів. З 1549 р. був професором грецької мови в Лозанні, з 1559 — проповідник і професор теології в Женеві. Після смерті Кальвіна став на чолі реформованої церкви у Женеві.

Де Фервак, Гійом де Отмер, граф (1538–1613) — французький полководець. У релігійних війнах бився на боці католиків, потім перейшов на службу до Генріха IV.

…псалом синів Кореєвих… — Із псалмів, зібраних у біблійному «Псалтирі», більшість приписують легендарному іудейському царю Давидові, а невелику частину — Асафові, синам первосвященика Корея та ін.

Роклор, Антуан де (1544–1625) — французький полководець, маршал Франції. Брав участь у боях під Монконтуром, Кутра, Арком та Іврі. Вважають, що він належав до тих наближених Генріха IV, які сприяли його переходові в католицтво.

Йов — біблійний персонаж, чиє ім'я стало символом людини, що після багатьох років щасливого життя спізнала злидні й горе.

Карл Великий (бл. 742–814) — франкський король з 768 p., а з 800 — імператор. У численних завойовницьких походах створив величезну імперію.

Йоганн-Казимир Баварський — один із синів герцога Баварського Фрідріха III. Не раз подавав гугенотам військову допомогу.

…двір помирився з монсеньйором… — Ідеться про мирний договір, укладений у травні 1576 р. в Больє після наступу об'єднаного війська д'Алансона, Конде і Генріха Наваррського на Париж.

…недалеко від Мекки гугенотів… — Із Меккою, священним містом магометан, автор тут порівнює протестантську фортецю Ла-Рошель.

Адріан, Публій Елій (76-138) — римський імператор з династії Антонінів.

Діоген із Синопа (бл, 404 — бл. 323 pp. до н. е.) грецький філософ із школи кініків.

Платон (427–347 pp. до н. е.) — грецький філософ, ідеолог рабовласницької аристократії.

Всі відкриті вади менш небезпечні (лат.).