Олександр Мар'ямов - Три приступи Езри Лі

Човен зник надовго, потім виринув близько берега. Бюшнель вийшов і сказав :

— Для наступу потрібна людина.

— Келгарн! — сказав Парсонс. — Майоре, оголосіть по частинах.

Потім він додав:

— Я думаю, що ми можемо перемогти...

— Полковнику, — відповів Келгарн.—У моїй частині є людина. Я дам просто наказ. Один з салдатів знає механіку.

— Ваша справа. Наступ призначимо на позавтра.

Так прийшов до Бюшнеля Езра Лі, сержант.

Він був незграбний і худорлявий. Віспа добре прогулялася його довгообразим обличчям з великими щелепами. Майор Келгарн спинився на ньому цілком випадково; він у механіці був не обізнаний зовсім, проте, субординація змусила його негайно з'явитися до Бюшнеля, щоб через день пливти самому на три англійські кораблі. Сержант Езра Лі був готовий на подвиг.

— Човен іде під воду, коли сповнено резервуар внизу,— пояснював йому Бюшнель. Далі ви крутите оцей гвинт і човен пливе під водою, коли ви беретесь до цього — ви підете нагору.

Езра Лі брався до ручок і оглядав резервуари.

— Під кораблем ви починаєте вигвинчувати оцей бурав. Він заходить у днище й прилютовує до корабля заряд пороху з механізмом годинника. Човен відходить і за годину вибух топить корабель.

Сержант Лі був готовий наступати.

На великому возі мідяний горіх, що в ньому міг сидіти один лише чоловік, і що тепер набув собі певну назву: “Turtle” («Черепаха»), вирушив до Н'ю-Йорку.

Сержант їхав з човном наодинці й поступово проймався чуттям гордости й самовдоволення, що завжди пов'язані з можливою смертю. Мідяна «Черепаха», ставши на воду Гудзонової ріки, набула зовсім іншого значіння для Езри Лі, ніж на малому озері до Буффало і всі ручки гвинтів та бурава не відпускали вже сержанта від себе.

Вітрила на «Церберусі» були спущені, щогли стояли в незайманій красі свого озброєння і гармати позирали на місто. Сержант побачив це просто з берега.

Малі хатки селища Н'ю-Йорк Лі оглядав як визвольник. В наступ він пішов уночі, вибравши корабель «Орел», гвинти запрацювали легко під його руками і він згадав, що сам веде човна лише вперше.

Коли вода закрила ілюмінатор і Лі залишився з непевним світлом малого каганця, йому зробилося задушно й моторошно в задраєному човні, проте, курс він зберігав вірний, зрідка вислизуючи на поверхню, щоб перевірити себе. Борти «Орла» вималювалися несподівано майже біля самого ілюмінатора. «Черепаха» ледве стукнулася об фрегат і відразу пішла під днище. Езра Лі лишив гвинти й перейшов до бурава. Він вийшов з свого гнізда й вдарився в дно. Езра Лі почув легкий звук, що просякав крізь мідь Бюшнелевого човна й здрігнувся від сильного штовчка. Лі скерував бурава ще раз і човен здрігнувся знову.

Сержант Лі спинився.

Після третього вдару він зрозумів:

— Бурав бився об мідь; дно «Орла» було вкрито легким покровом міді, щоб не набиралися ракушки і щоб не зменшувався хід. Він бився об дно і відштовхувався від нього силою власного удару.

Мала «Черепаха» билася й скаженіла під дном ворожого фрегата. Езра Лі вбирав і випускав гвинти, він потів і задихався без повітря. Човен виходив на поверхню, крізь ілюмінатор увіходило трохи повітря й Лі знову брався до роботи. Ранком «Черепаха» ледве не потрапила під шлюпку.

З «Орла» помітили башенку й спустили на воду людей.

Сержант Лі тікав, не спускаючись під воду, лишаючи дивні хвилясті візерунки своїх мідяних тіней. Потім у Лі майнула раптова думка і за мить між «Черепахою» і англійцями виплила на воду невелика міна.

Шлюпка вернулася на борт, а Лі приплив до берега.

Він вийшов до офіцерів мовчки й побачив на березі свого начальника. Майор Келгарн приїхав з Буффало. Він подивився разом з сержантом на затоку й побачив незайманий корпус «Орла».

— Що ж, сержанте? — запитав Келгарн. — Треба робити спроби.

Езра Лі витер рештки поту на лобі й сприйняв це, як наказ.

— Сьогодні вночі атакуйте «Зевес», сержанте.

І вночі знову повторилася та сама процедура. Лі вийшов у море й зробив спробу дістатися «Зевса», та його помітили ще раніше, ніж з «Орла» й змусили вернутися, навіть до того, як він міг розпочати підводну операцію.

Цей подзьобаний віспою, сумирний і тихий сержант, американський пуританин Езра Лі, несподівано для себе обертався на якогось відважного героя.

Протягом тижня він був під гіпнотичною владою несподіваних наказів майора Келгарна і своєї мідяної незграбної «Черепахи». Бюшнель поїхав з Буффало, лишивши свій винахід, що в нього ніхто не вірив, а частка протестувала ще й принципово: мовляв, — хіба ж можна у шляхетній війні вживати такого нешляхетного засобу як наступ під водою?