Рафаэль Сабатини - Хроніка капітана Блада

Здесь есть возможность читать онлайн «Рафаэль Сабатини - Хроніка капітана Блада» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1981, Издательство: Молодь, Жанр: Морские приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Хроніка капітана Блада: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хроніка капітана Блада»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Историко-приключенческие романы английского писателя Рафаэля Сабатини (1875—1950) «Одиссея капитана Блада» и «Хроника капитана Блада» — рассказ о жизни и приключениях молодого английского врача, поневоле ставшего противником короля и вместе с группой мятежников высланного на далекий остров среди океана. Ловкому и смелому юноше удалось убежать из рабства. Лишенный возможности жить на родине, бездомный изгнанник становится вожаком пиратов. Глубоко благородный, честный и талантливый человек, Блад сочувствует обездоленным и защищает их, борясь с несправедливостью.
Історико-пригодницькі романи про життя та пригоди молодого англійського лікаря, який став піратом, щоб боротися проти несправедливості й захищати знедолених.
Художник В. Є. Чуйков

Хроніка капітана Блада — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хроніка капітана Блада», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Коли дама каже мені, що вона мене не чекала, то з цього я роблю висновок: мій прихід невчасний.

— Вам, певне, не раз так казали, й ви знаєте, які висновки треба робити.

Капітан Тондер посміхнувся. Завзяті дуелянти ніколи не втрачають витримки.

— Але я не звик бути об'єктом зухвалих вихваток. Та й поводитись зухвало не завжди розумно. Можуть бути кепські наслідки.

Тут втрутилась Люсьєна. Вона часто дихала, погляд був зляканий.

— Ну що це таке? Про що ви говорите? Ви помиляєтесь, мосьє капітан, вважаючи, що прихід мосьє Джеремі невчасний. Мосьє Джеремі — мій друг, а прихід друзів завжди бажаний.

— Для вас, Мадемуазель, можливо. Але для інших ваших друзів він може бути страшенно небажаним. Хіба не так?

— І знову ви помиляєтесь. — Тепер голос Люсьєни звучав холодно. — Я не можу вважати своїм другом того, кому прихід моїх друзів здається небажаним.

Капітан закусив губу, а Джеремі трохи втішився, хоч і пам'ятав з гострим болем чужу руку на талії дівчини, яку він поцілував тільки вчора, і той суворий присуд, що його виніс їй капітан Блад.

Раптова поява мосьє д'Ожерона і мосьє де Меркера поклала край цій маленькій сутичці. Обидва вони засапались, неначе бігли сюди, але, побачивши, хто знаходиться в саду, з полегкістю зупинились. Було очевидно, що мосьє д'Ожерон побачив не зовсім те, чого сподівався, і тому зрадів, неначе безпека Люсьєни залежала передусім від кількості присутніх. Прихід нових людей розрядив напруження, але капітан Тондер не був, мабуть, схильний пом'якшувати ситуацію: тому невдовзі пішов. Прощаючись з Джеремі, він лиховісно посміхнувся й багатозначно промовив:

— Я нетерпляче шукатиму нагоди продовжити нашу цікаву розмову.

Джеремі теж хотів незабаром піти, але мосьє д'Ожерон затримав його:

— Залиштесь ще на хвилинку, мосьє Піт.

Він по-дружньому взяв молодого чоловіка за руку й потяг його від де Меркера й Люсьєни. Вони пройшли аж у кінець алеї й опинились у зеленому тунелі, утвореному апельсиновими деревами, привезеними з Європи. Тут було прохолодно, стиглі плоди тьмяно поблискували серед темного листя.

— Мені не сподобались ні слова капітана Тондера, сказані вам на прощання, мосьє Піт, ні його посмішка. Він дуже небезпечний чоловік. Вам треба стерегтись його.

Джеремі зробив над собою зусилля, щоб стриматись.

— Ви гадаєте, я його боюсь? — спитав він.

— Я гадаю, що ви будете досить розважливим і поводитиметесь саме так. Повторюю, він дуже небезпечний чоловік. Негідник. І надто вчащає до нас.

— Нащо ж ви його приймаєте, коли так про нього думаєте?

Мосьє д'Ожерон скривився.

— Хоч думаю про нього саме так, а заборонити не можу.

— Ви його боїтесь?

— Щиро кажучи, боюсь. О ні, не за себе, мосьє Піт, а за Люсьєну. Він до неї залицяється.

Голос Джеремі затремтів з люті:

— І ви не можете заборонити йому приходити у ваш дім? — Не можу. — Мосьє д'Ожерон криво всміхнувся. — Колись я проробив це з Левассером. Ви знаєте цю історію?

— Так, але… але ж… — Джеремі затнувся, підшукуючи слова, нарешті знайшов їх. — Мадемуазель Мадлена була введена в оману, вона стала жертвою інтриг Левассера. Ви ж не припускаєте, що мадемуазель Люсьєна…

— А чому я не повинен цього припускати? Цей Тондер, він хоч і негідник, але не позбавлений принадності, у нього навіть є деякі переваги перед Левассером. Колись він був джентльменом і ще й досі вміє показати гарні манери, якщо це йому вигідно. Нахабному, заповзятому зальотникові досить легко спокусити таке недосвідчене дівча, як Люсьєна.

У містера Піта боляче стислось серце. Зовсім спантеличений, він сказав:

— Але що доброго може дати зволікання? Раніше чи пізніше вам однаково доведеться відмовити йому. І тоді… Що буде тоді?

— Я сам питаю себе про це, — сумовито промовив мосьє д'Ожерон. — Але краще не поспішати лихові назустріч — якийсь випадок може зовсім відвернути його. — Його тон раптом змінився: — О, пробачте мені, любий мосьє Піт. Наша розмова повернула зовсім в інший бік. Що вдієш, батьків неспокій! Я тільки хотів застерегти вас і благаю послухатись мене.

Мосьє Піт подумав, що все зрозумів. Д'Ожерон, очевидно, мав на увазі, що Тондер відчув у Джеремі суперника, а такі люди не баряться, коли їм треба усунути когось із свого шляху.

— Дуже вам вдячний, мосьє д'Ожерон. Я не дам себе скривдити.

— Вірю. Щиро вірю, що не дасте. На цьому вони розійшлися.

Джеремі повернувся на борт «Арабелли» і після обіду, прогулюючись з Бладом по кормі, розповів про те, що було в губернаторському саду.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Хроніка капітана Блада»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хроніка капітана Блада» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Хроніка капітана Блада»

Обсуждение, отзывы о книге «Хроніка капітана Блада» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x