Рафаэль Сабатини: Хроніка капітана Блада

— То це був ти! — вигукнув він.

— Якщо ти хочеш сказати, що я зайняв місце Пайка, якого ти вбив, то ти не помиляєшся. Для тебе було б набагато краще, якби ти повівся з ним чесно. З шкільних приписів ти мав би знати, що чесність — найкраща поведінка. Та ти ж, мабуть, ніколи не ходив до школи. Але є інша приказка, яку ти почув від мене кілька років тому і яку, як мені казали, ти любив повторювати: «Хто хоче загарбати якнайбільше, не дістає нічого».

Він почекав відповіді, але Істерлінг мовчав. Зсутулившись, опустивши руки, він тільки похмуро позирав на Блада й нічого не міг сказати.

Блад зітхнув і пішов до зовнішнього трапа.

— Ти мене не цікавиш. Нехай тобою займаються люди, яких ти скривдив і вбив їхнього ватажка. То вже їхній клопіт — судити тебе;

Блад спустився в шлюпку, на якій привезли Істерлінга, і повернувся на свою «Арабеллу»: він своє діло зробив, його тривалий поєдинок з Істерлінгом закінчився.

А через годину «Арабелла» і «Веліент» разом ішли на південь. Риф Повішеників швидко танув за кормою. А Геллоуею і його команді на борту знівеченого «Гермеса», який застряв у лагуні, неначе в пастці, лишалося тільки думати й гадати про те, що сталось у відкритому морі, й самим виплутуватися з біди.

Буено — добре (ісп.).

Атревіда — за грецькою міфологією, богиня відваги.

Вільному воля, спасенному рай (лат.).

Морський сажень дорівнює 182 см. (Прим, перекл.)

Парки — богині долі в римській міфології.

Авжеж! (Франц.)

Он як! (Франц.)

Довга Рука (ісп.).

Персонаж трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Публій Овідій Назон — римський поет, що жив на рубежі нової ери.

«Сатирикон» — твір римського письменника Петронія (І ст. н. є.).

Боккаччо — італійський письменник XIV ст., автор «Декаме-рону».

Поджо Браччоліні — італійський письменник (XIV–XV ст. ст.).