Володимир Білінський: Країна Моксель, або Московія. Книга 3

Я не назвав десятки інших свідків, істориків і мандрівників минулого.

Українська історіографія повинна проробити цю працю, як то кажуть, «з нуля», пам’ятаючи про тенденційні московські «доважки брехні».

Українській владі слід усвідомити: якщо ми не пройдемо цей шлях самостійно, ми й надалі будемо використовувати «недоїдки з московського столу».

Не буду стверджувати, що це важке національне завдання є першочерговим. Однак хочу нагадати, що не вирішивши цього завдання, ми ніколи не виберемося з тенет московської історичної облуди. Іншого шляху немає! І ніхто за нас цей шлях не пройде!

Сподіваюся, чимало істориків, особливо молодих, прочитавши книгу «Країна Моксель», продовжать почату автором тему. Саме теперішній час вимагає чесних досліджень. Часи московської брехні канули в лету. Для народів, які звільнилися від колоніальних пут, настав час великого очищення. І виконати цю місію повинна нова генерація української інтелігенції, не пов’язана пуповиною з «тюрмою народів». Адже недаремно великий син Індії Джавахарлал Неру сказав: «Інтелігенція, вихована колонізатором, є головним ворогом свого народу».

Сучасна українська еліта особливо наповнена подібною «інтелігенцією», ворожою своєму народові. Пам’ятаймо про це!

Автор вдячний Богові й Долі за виявлену честь бути серед перших, хто торкнувся великої правди Історії. Хочеться вірити, що нарешті настала пора великого очищення всього українського: культури, мови, звичаїв, історії тощо від відвертої брехні й попутного історичного мотлоху.

Дякую вам, шановні читачі, що набралися мужності, проявили характер і пройшли з автором довгий шлях пізнання Істини.

1. Максимович М. О. В ибрані твори. — Київ: Вища школа, 2004.

2. Слово о полку Игореве. — Москва: Художественная литература, 1985.

3. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / Под редакцией А. Н. Насонова. — Москва: Ленинград, 1950.

4. Соловьев С. М. Ч тения и рассказы по истории России. — Москва: Правда, 1989.

5. Яценко Б. «Слово о полку Ігоревім» та його доба». —Київ: Видавництво імені Олени Теліги; Видавництво «Веселка», 2000

6. Миллер В. Ф. «Хинова «Слова о полку Игореве» / Известия отделения русского языка и словесности. —Санкт–Петербург, 1914. — Т. 19. — Кн. 1.

7. Алексеева Т. И. Э тногенез восточных славян по данным антропологии / Советская этнография. — 1971. — № 2.

8. Соловьев А. В. В осемь заметок к «Слово о полку Игореве»/ ТОДРЛ. — Москва: Ленинград, 1964. — Т. 20.

9. Попов Н. А. И стория Императорскаго Московскаго Общества Истории и Древностей Российских. Часть I (1804—1812). — М.: В Университетской типографии (М. Катков), на Страстном бульваре, 1884.

10. Русский Биографический словарь (Чаадаев — Швитков) / Под редакцией А. А. Половцова. — Санкт–Петербург: Типография И. Н. Скороходова, 1905.

11. Русский Биографический словарь. Том II (Алексинский — Бестужев–Рюмин). — Санкт–Петербург, 1900.

12. Попов Н. А. У ченые и литературные труды В. Н. Татищева (1686–1750). — Санкт–Петербург, 1886.

13. Ключевский В. О. И сторические портреты. — Москва: Правда, 1990.

14. Попов Нил. В. Н. Татищев и его время. — Москва: В Типографии В. Грачева и К, 1861.

15. Шахматов А. А. К вопросу о критическом издании Истории Российской В. Н. Татищева. — Петроград, 1920.

16. Моисеева Г. Н. С пасо–Ярославский хронограф и «Слово о полку Игореве». — Ленинград, 1984.

17. Полное собрание законов Российской империи. Том 16. — Москва, 1830.

18. Большая Советская Энциклопедия (третье издание). — Москва, 1973—1978.

19. Ломоносов М. В. Т руды по русской истории, общественно–экономическим вопросам и географии (1747—1765 гг.). Том 6. —Москва; Ленинград, 1952.

20. Шахматов А. А. З аметки о месте составления Радзивиловскаго (Кенигсбергскаго) списка летописи. — М., 1913.

21. Радзивиловская летопись/ Полное собрание русских летописей, т. 38. — Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1989.

22. Радзивиловская или Кенигсбергская летопись/Фотомеханическое воспроизведение рукописи 1902 г. —Санкт–Петербург, 1902.

23. Кондаков Н. П. З аписка о минюатюрах Кенигсбергскаго списка начальной летописи/Издание Императорскаго Общества Любителей Древней Письменности. — Санкт–Петербург, 1902.

24. Айналов Д. В. О некоторых сериях миниатюр Радзиви- ловской летописи/Известия Отделения русскаго языка и сло- вестности Импер. Академии Наук. Т. 10, кн. 1. —Санкт–Петербург, 1905.