Мария Старожицкая - Навіщо. What For

— Мой.

Розглядає вкладений в паспорт листок. Простягає Червонцю.

Мартинов

— Читай!

Червонець

— Что читать? Тут типа стихи…

Мартинов

— Ну, стихи, ты же украинский учил, читай, значит.

Червонець (читає повільно, іноді спотикаючись на словах, але загалом доволі артистично)

— Зорану землю засіяли рясно кулі Чи то пройшли крізь тіло, чи — оминули

Таке металеве, добірне насіння зброї, Мабуть, із кров`ю таки проростає швидше, Глибоко встромлені зерна мороз не знищить, З них навесні проб`ються стрункі дротини Та набубнявіють пуп`янки гострих квітів, Далі запилиться порохом дивне поле І кулемети зав'яжуться, і гранати, Лише сапати треба їх обережно — Надто земля чутлива — тому родюча. Кращий букет не вигадати коханій, Тільки зрізати важко залізні стебла, Буде врожай стояти такий блискучий, Сповнений кулями саме того калібру — Просто збирай ці сємки та гучно лузай ...А восени заіржавіє під дощами, Як вже ніхто збирати його не прийде...

Червонець

— Хватит, а, Мартынов? Давай похороним.

Мартинов

— Пошли, вынесем отсюда, а дальше есть кому похоронами заниматься. Позвонят родственникам, те заплатят, сколько надо, в бюджет республики. Ну, или в яму сбросят. А о чем там стих-то? Я только понял, что про землю.

Червонець

— Ну, что пулями вспахать, кровью полить, так и вырастет...

Мартинов

— Картошка?

Червонець

— Да война вырастет, что же еще. Все всех перестреляют, людей и не останется.

Мартинов

— А ты людей-то давно видел? Нет их уже!

Червонець не сприйняв жарту, з подивом дивиться на Мартинова.

Мартинов

— Испугался?! Да шучу я, шучу. Видишь, снова скажут — Мартынов поэта убил. Попаду в историю. Я же тут для чего — историю делать. Государства российского былую мощь восстанавливать. Это ты тут за деньги, Червонец, тварь ты дрожащая. А я чтобы жизнь за Россию отдать. Но вначале чужих побольше заберу. Плесни-ка еще твоего волшебного напитка. Чтобы зря тосты не говорить.

10 сцена

Тесей перед комп`ютером.

— Вірші у стрічці. Щось в них є…

Читає повільно.

— Цієї ночі сиджу на підвіконні, Очі ріжуть вогники криваво-червоні, Це на тобі кров розстріляних батальйонів — Телевежа сирецька, башта моя Вавілонська…

— Гарна аватарка. Теж не спить — постить про Іловайск. Схоже, в неї хтось знайомий виходить...

— Ну, дівчинко, поки що видаєш бажане за дійсне…

...Я виводжу тебе із цього згубного місця По доріжці світлій в річці від місяця, По словах ясновидиці, Пунктиру на карті, Зіроньці з неба. Ти не зможеш більше тут загубитися Не треба.

— Запитує, у кого є точні карти місцевості та інформація, які населені пункти контролює українська армія... Ну, припустимо, все це є, шукати я вмію... Що-що, а добувати інформацію... А чи можу я впливати на природний відбір? Війна — це катаклізм, вона все одно забере своє... Та що це я?..

Починає швидко набирати особисте повідомлення.

— Готовий спробувати. Хто я?.. Тесей, так вас влаштує?.. Ні, це не позивний. Хоча… Так, це не важливо. Чи є зв'язок з тим, хто виходить?.. Дайте мені його номер і попередьте, щоб точно виконував вказівки... Немає зв'язку?.. Пропадає?.. Вже п'ять годин немає?.. Де був в останній раз? Ну, поле соняшників не орієнтир, там скрізь поля. Після гарбузового?.. Вже дивлюся... Будемо намагатися разом.

11 сцена

Стрілка, Лавр і Слон біля потічка в лісопосадці. П'ють довго, все ніяк не можуть напитися.

Лавр

— Я б оце пив, пив і пив. А потім спав. І далі пив, пив і пив.

Стрілка

— А я б тут жила у лісі. На дереві. Горішки збирала… Поет мене білченям називав, все питав, чи виросли в мене на вушках китички… (очі сповнюються сльозами, схлипує).

Лавр

— Нічого плакати, Поет вже там з усіма зустрівся, з Самольотом, Шульцем, Восьмим, Бані, Редом… Це ми тільки тут невідомо де.

Стрілка (до Слона)

— Обійми мене. Мені дуже страшно.

Слон (ігнорує прохання)

— Связь ночью появилась, вызванивал командование. Глухо. Не берут. А комбат трубку бросил. Кто его знает, что там вообще. Один только Актер ответил. Сказал, что их выходит семь человек, два раненых, попросил, чтобы я поскорее помощь нашел. Так что пойду быст рее.

Стрілка

— Так всі підемо.

Слон

— Я один быстрее выйду, найду машину, наших и заберу и их, и вас. Связь будет, позвоню сразу.