Борис Гуменюк - Вірші з війни

Природно коли лікар-акушер
з двадцятилітнім стажем
Атеїстка без жодної сльозинки в оці
Мужньо прооперувала весь Майдан
Біжить до церкви ставити свічки Господу
Падає на коліна голосить
Господи буде війна
Другий місяць поспіль
народжуються самі хлопчики

Це природно коли на війні гинуть люди
Звісно якщо природно коли війна:
Війну неможливо оминути
Війну неможливо облетіти на «Боїнгу»
На надвисокій висоті
Війну неможливо пересидіти
перечекати перебути

Природно коли снаряд залітає на цвинтар
І стирає з лиця землі могили наших батьків
Природно коли солдати риють
на цвинтарі окопи
Копають траншеї зводять бліндажі
Бо цвинтар знаходиться в стратегічному місці
На панівній висоті
І ми вже ніколи не дізнаємося
Ці окопи — це могили наших коханих
Чи могили коханих інших людей
Це війна всіх проти всіх
І стосується всіх
Мертвих живих і ненароджених

Неприродно на війні те що снаряд
Випущений з установки залпового вогню «Град»
Залітає в поле
Це геть неприродно

Неможливо дивитися коли горить
Дозріле нескошене жито
Неможливо слухати як кричать
І згорають у вогні ховрашки
Як розбігаються у різні боки миші
А вогонь у парі з війною
Наздоганяє і зжирає іх
Бо вогонь і війна ненаситні

Неможливо дивитися
Як над своїми гніздами
Охопленими вогнем і війною
Кружляють перепели
Як кричать про допомогу пташенята
Як змовкають одні й інші
Як зрештою усі згорають безневинно

Перепелів по-справжньому шкода
Бо ця війна мало 6 стосуватися лише людей
Бо ця війна стосується лише людей
Бо перепели не винні в цій війні
Перепели ні в чому не винні

Дивне це відчуття коли відкриваєш рахунок
Другого дня другого місяця
своєї персональної війни
Відкриваєш рахунок своїм убитим
На цю пору у тебе назбиралося
чимало непогашених рахунків.
Кожного року ти сплачуєш
по одному року власному життю
Поки життя не скаже: досить
Закриваємо рахунок

Ти вже давно відкрив рахунок втрат:
Дідусь бабуся батько ще до твого народження
Батько якого ти ніколи не знав
Друг дитинства улюблений собака
Ще один улюблений собака і ще один…
Улюблених собак
І жінок яких кохав ти втрачав найчастіше
(Відтоді ти не зважуєшся завести собаку
Хіба який приб’ється сам)

Колись давно ти відкрив рахунок своїм жінкам
Як її звали? Здається Марта
Скільки вам було? 7? 8? Десь так
У тому піонерському таборі в Білій Криниці
Вона навіть не здогадувалася
що відкрила твій рахунок

Сьогоднішній рахунок
Це рахунок здобутків чи втрат?

Ти відкрив рахунок шлюбам
Ти відкрив рахунок дітям
Ти відкрив рахунок книжкам
Спершу — прочитаним
Потім — написаним
Ти відкрив рахунок
безкінечних помилок і розчарувань
Окремий рахунок ти відкрив для друзів
Яких важко знаходив
Які легко тебе зраджували
І нарешті ось цей останній рахунок

Цього разу ти зробив усе правильно
Як вчив інструктор
Як його вчили у французькому леґіоні
Бери і стріляй (англійською Бішут)

Ніколи не стріляй чергами
Якщо хочеш вбити людину
Стріляй одиночними
Вияви повагу до того
Кого маєш намір убити
Дай йому шанс

Якщо хочеш когось убити
Ніколи не стріляй у голову
Це — позерство
Ти ж не вбивця
Ти солдат

Ніколи не думай що перед тобою слабак
Як тільки ти так подумаєш
Кажи своїй мамі нехай починає тебе оплакувати
Ніколи не думай:
Чого ти прийшов на мою землю чужинцю?
Залиш плаксиву політику плаксивим політикам
Взагалі ні про що не думай під час бою
Просто вбивай
Вияви до нього повагу
Стався до нього як до чоловіка
Як до чоловіка який за мить буде мертвий
Адже саме для цього він сюди прийшов
Бийся з ним як з чоловіком
Як ти бився з ним і сто і тисячу років тому
На сокирах і мечах

І ось — усе
Бій закінчено
Він лежить біля твоїх ніг
Ніколи не думай що ти живий
Бо розчудовий українець
А він мертвий
Бо довбаний кацап
Якщо ти солдат
То не смій думати про загиблого солдата
Ворожої армії наче лайлива баба
Просто сьогодні Арей з Фортуною
Вирішили що буде так

Тепер — він твій
Твій трофей
Твоя здобич
Викажи йому повагу
Поводься з ним так
Як хочеш щоб з тобою вороги поводилися
Пам’ятай: ти — солдат лицар
Не мародер і не кат
Поводься з ним так
Як твій пращур
Який на полюванні перемагав звіра
Поводься як твій прадід
Який одним порухом шаблі
Розрубував ворога навпіл до сідла