Валентин Кудрицький - Планета Х

Та тільки жаль не подивилась,

Де я ходив лихий, як вовк,

Ото була б вже поживилась

І взнала б ділом справжній толк.

10.11.1960 р.

ХТО СИЛЬНІШИЙ

(все як у джунглях)

Він собі привласнив владу

Й може вже що хоч робить,

І яку захоче жінку –

Ніби Цезар завалить.

Тепер може розважатись,

А на честь йому начхать,

От навіщо треба влада! –

Щоб усіх підряд махать.

22.3.2013 р.

ПРОГНОЗ

Якщо ліву ногу крутить –

Буде Сонце і мороз,

А якщо в вас крутить праву?

– Навпаки. І весь прогноз.

1.7.2011 р.

ДУМКИ І ПІДКОВА

Звідки беруться в нас думки?

І невже з нічого?

Коли раптом йдете ви

І знайшли підкову?

А якщо в житті ти хочеш

Мати власні відкриття?

То зніми пальто з Оксани

І шукай там почуття.

25.3.1980 р.

ЯКЩО НЕ ХОЧЕШ ХВОРІТЬ!

Якщо ти попав в лікарню

Бо напав тебе понос,

Ляж й лежи й по коридорах

Епідемій не рознось.

Якщо ти попав в лікарню,

Мій Артемію,

Ляж й лежи і не рознось

Епідемію.

2.3.2013 р.

ЯКЩО ВІД ЛЮДЕЙ ТИ ВІДІРВАВСЯ

Як від людей ти відірвався,

То з ними ти не родичався.

25.2.2013 р.

ПІД ЧАС ЕПІДЕМІЇ

Ось уже навіть в лікарні

Й там пішли вже модники,

І жінок, щоб не кусались,

Одягли в намордники.

26.2.2013 р.

ОТ ТАК ЦВІТ

Ну ж дівчина, ну ж і штучка,

Варто вийти заміж – сучка,

Бо як гляне на вас дома,

Ніби в неї не всі вдома.

26.2.2013 р.

ЩОБ ДОБИТИСЯ ЗГОДИ

Щоб твоєї добитися згоди

Я не стану чекати погоди,

Ти одне скажи слово мені:

Або «ТАК!», або «НІ!».

26.2.2013 р.

ЛЮБЛЮ ЛЮДЕЙ!

Я люблю всіх тих людей,

Що горять вогнем з грудей,

І якщо на кого гляне,

То і мертвого достане.

2.3.2013 р.

ПІСЛЯ ЛІКАРНІ

Цілий день перловкою

Хворих годували,

А як ті з лікарні вийшли –

Горобців не стало.

4.3.2013 р.

ІРИНІ – СЕСТРИЧЦІ

Видно, ти погано спала,

Що нікого не узнала.

5.3.2013 р.

ДРУЗІ МОЇ

Друзі мої, які ж бо ви щасливі,

Що жіночки ще й досі терплять вас,

І що ви досі йдете по Планеті

Хоч кожен випити аж труситься із вас.

5.3.2013 р.

ЩОБ БУЛО ЩО РОЗКАЗАТИ

Щоб було внукам що сказати,

Треба в житті багато знати.

5.3.2013 р.

КОЛИ ТИ ЦИГАНУ ДАВАЛА

Коли ти цигану давала,

Хіба ти в матері питала?

Отож сиди і не кричи

І те, що є вже – бережи.

6.9.1974 р.

САРОЧКИ ТА ФІМОЧКИ

На Україні скільки знаю

У нас завжди були жиди,

Звідки ж євреї появились,

Звідки до нас вони прийшли?

Сьогодні ж спробуй того жида

Прилюдно жидом обізви,

То вас назвуть антисемітом

Ще й будуть вас судить вони.

А як хохлом нас називає

Ота, ви вибачте – зараза,

То зовсім того не вважає,

Що мов хохол, то теж – образа,

То де ж взялися в нас евреї?

І звідки в нас взялись Хохли?!

Чому ж їм дачі, привілеї?

А наші можуть й так орли.

Бо Сарочки, і Фімочки

Вони вже україночки.

Та як гівно не називай –

Воно гівном залишиться.

12.3.2013 р.

ТАМ, ДЕ НЕМАЄ ВІРНОСТІ

В житті повій не купував,

Купують тіло, а не ніжність,

А там, де ніжності нема,

Кому така потрібна вірність?

3.5.1983 р.

КОЛИ МИ ЖИТИ НАВЧИМОСЯ?

Коли ж ми жити так, як люди, навчимося?

Й коли, нарешті, станемо людьми?

І вже не станемо, як здавна повелося,

До всіх казати: Я ІДУ НА ВИ.

Невже ж ми так й залишимось вовками

І наступатимемо всім на мозолі?

І скільки ж будемо ми жити ворогами,

Мов на цепах – собаки вічно злі?

19.8.2013 р.

ЛЮБЛЮ ЛЮДЕЙ Я ЗА ВІДВЕРТІСТЬ

Я ні до кого зла не маю,

Бо надто вже людей люблю,

Все ж багатьох не поважаю

За їх зухвалість і брехню.

Людей люблю я за відвертість.

Та тільки, де, скажіть, вони?

Й на кого ви не подивіться –

Скрізь, де не глянеш – брехуни.

Тут і своє, ледве вродилось,

Ледве навчилося ходить,

І ще не вміє навіть пісять,

А вас береться вже учить.

По інтернету надивилось,

Що вже й не знаєш, що казать,

Воно вже знає, як родилось

Хоч ще й нема від роду п’ять?

А ви їм бачте про капусту,

Що, ніби, бусел їх знайшов,

Воно ж сміються: – Чи не з глузду

Ти часом, батечку, зійшов?

Й таке тобі вже відчебушить,

Що й не присниться вам таке,

Й як скаже щось – аж пухнуть вуші,

А ви говорите – мале.

1.8.1975 р. – 26.3.2013 р.