Гра починається перевіркою готовності учасників. Ведучий роз'яснює її правила, проводить жеребкування черговості виступів учасників. Роздає членам журі картки з оцінками, списки учасників гри.
Другий етап — розминка (5—10 хв.). Тут можна застосовувати й ЕОМ. Ведучий або оператор ЕОМ знайомить усіх учасників з правилами роботи на ній. Потім за чергою викликає фахівців до персональних комп'ютерів і пропонує їм відповісти на запитання: який з наведених у переліку порядок виступів учасників судових дебатів є правильним?
Відповідь правильна. Відповідь неправильна (див. ст. 318 КПК).
*
1. Промова прокурора.
2. Промова захисника.
3. Промова громадського захисника.
4. Промова потерпілого (у справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК).
*
1. Промова прокурора.
2. Промова потерпілого (у справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК).
3. Промова захисника.
4. Промова громадського захисника.
*
1. Промова прокурора.
2. Промова громадського обвинувача.
3. Промова потерпілого (у справах, зазначених в ч. 1 ст. 27 КПК).
4. Промова захисника.
Третій етап — проголошення судової промови (80—85 хв.). Ведучий надає слово державному обвинувачеві. По закінченні виступу він просить членів журі підняти картки з оцінками. Перша оцінка виставляється за аналіз доказів, друга — за аналіз причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, характеристику особи підсудного, третя — за культуру мови. Помічник ведучого записує ці оцінки, підсумовує їх і заносить на дошку суму набраних балів.
Потім виступає захисник. Повторюється процедура оцінки його виступу. Так вислуховують усіх промовців.
Четвертий етап — підбиття підсумків гри (близько ЗО хв.). Члени журі аналізують допущені помилки, вислуховують міркування і виступи учасників й оцінюють промову кожного учасника.
Переможці нагороджуються грамотами або пам'ятними подарунками.
6.5. «Судова промова»
Кожному студенту академічної групи вручається ^кримінальна справа, з якої вилучається та частина протоколу судового засідання, в якій записані судові промови державного обвинувача чи захисника.
Студентам пропонується ознайомитися з даними кримінальними справами і скласти обвинувальну чи захисну промову. Разом із кримінальною справою через тиждень складені судові промови повертаються викладачеві.
Викладач разом із студентами порівнює й обговорює ці судові промови, відзначає допущені помилки. За вдало підготовлену судову промову студент може отримати до 10 балів.
Андриевский С.А. Драмы из жизни. Защитительные речи. — Петроград, 1916.
Аннушкин В.И. Первая русская риторика. — М., 1989.
Античные риторики. — М., 1978.
Апресян Г.З. Ораторское искусство. — М., 1978.
Аристотель. Риторика // Античные риторики. — М., 1978.
Арістотель. Поетика / Пер. Б. Ієна. — К., 1967.
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990.
Безменова Н.А. Неориторика: проблемы и перспективы // Семантика. Коммуникация. Стиль. — М., 1983.
Бельчиков Ю.А. Говори ясно и просто. — М., 1980.
Бондаренко 77. С. Судова промова. — Львів, 1972.
Васильев А.Н. Основы культуры речи. — М., 1990.
Введенском Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. — М., 1984.
Вернидубов І.В. Проблеми підтримання державного обвинувачення за законодавством України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 1992.
Виклади давньослов'янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф. Головацьким. — К. 1991.
В мире мудрых мыслей. — М., 1962.
Вомперский В.П. Русские риторики ХУИ-ХУШ вв. - М., 1988.
Гиндин С.И. Риторика и проблемы структуры текста // Общая риторика. — М., 1986.
Головин В.Н. Основы культуры речи. — М., 1988.
Гольдинер В.Д. Защитительная речь. — М., 1970.
Граудина Л.К., Миськевич Г.И. Теория и практика русского красноречия. — М., 1989.
Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. — К., 1988.
Гурвич С.С., Погорілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. — К., 1988.
Демосфен. Речи. — М., 1954.
Дюбуа Ж., Делин Ф., Клинкенберг Ж. и др. Общая риторика. — М., 1986.
Защитительные речи советских адвокатов. — М., 1956; Защитительные речи советских адвокатов. — М., 1957; Судебные речи адвокатов Украинской ССР. — К., 1959.
Зворыкин Ю.Н. Юмор в публичном выступлении. — М., 1977.
Зеленецкий К.П. Исследования о риторике. — М., 1991.
Зеаенецкий КЛ. Частная риторика. — СПб., 1850.
Золотослів. Поетичний космос Давньої Русі. — К., 1988.
Читать дальше