Валеріан Молдован - Риторика - загальна та судова

Будьмо!

Будьте здорові!

Будем жити, мед-вино пити, хліб жувати, добра чекати!

Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь!

Від краю до краю всім добра бажаю!

Віншую, віншую, бо пороги чую!

Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і діти перед

собою!

Дай, Боже, щоб ви довго жили і я також з вами остався!

Дай, Боже, сто кіп, бо був торік один сніп!

Дай, Боже, щоб усе було гоже!

Жити вам, поживати та добра наживати!

Не поминай лихом, а добром як хочеш!

По сій мові та будьмо здорові!

Пошли вам здоров'я, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину!

Більше думай і тоді вирішуй.

Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це на половину завершити.

Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме

доброго, тоді звертатиметься до поганого.

Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо! о книги!

З видимого пізнай невидиме.

Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.

Не за обличчя судіть, а за серце.

Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ.

Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.

Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.

Перш за все батька й матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі

портрети тієї невидимої сили, якій ти стільки зобов'язаний.

Нова людина має і мову нову.

Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.

Життя наше — це подорож, а дружня бесіда — це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.

Не розум від книг, а книги від розуму створились.

Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!

Той розуміє юність, хто розуміє старість.

Що серце ховає, лице промовляє.

Що місяцю до собачого валування?

Поки можеш ворушиться — поводь себе як годиться.

Краще вчасний плач, ніж невчасний сміх.

Смійся в міру, а то плакати будеш.

Де сила не може, там розум допоможе.

Спершу слово зваж, а потім скаж.

Живий приклад кращий від сотні навчань.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Хто правду говорить, той щасливий ходить.

Хочеш у сварці гору взяти — скажи, що ти винуватий.

* Друкується за виданнями: Корж Н.Г., Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. - К., 1988.- С. 173-193; Сагач Г.М. Золотослів. - С. 300-305.

1. Alia commitenda, alia coelanda.

Про одне слід говорити, а про інше — мовчати.

Пор.: Про одне хоч сім кіп, а про інше заціп.

Ця думка вперше зафіксована в «Одіссеї».

2. Audi, sile.

Слухай і мовчи.

Пор.: Мовчи, глуха, менш гріха.

Хто мовчить, той трьох навчить. Вислів зустрічається у Софокла і Лукіана.

3. Claris in lingua.

Язик під замком.

Пор.: Язик за зубами.

Цей фразеологізм зустрічається ще в Есхіла («Наш язик потребує замка»). Подібний вислів знаходимо в Софокла — «Золотий ключ стримує язик» і в Лукіана — «На язик слід накласти печать, щоб він міг приховувати таємниці». Відома також настанова Ямвліха (одного з піфагорійців): «Передусім стримуй язик». Зовсім в іншому, політичному плані звучить цей вислів у «Персах» Есхіла: «І вже не буде більше у людей язик під замком». Тут великий трагік пов'язує свободу слова З демократизацією політичного устрою в Афінах.

4. Cujusregie, ejuslingua.

Чия країна, того й мова.

Пор.: Чий обід, того й пісня. Чий край, того й звичай. Чия вдасть, того й масть.

5. Cum rem animus occupavit, verba ambiunt.

Якщо розум оволодів темою (предметом), то слова приходять самі собою.

6. Dictumас factum.

Сказано — зроблено.

Пор.: Сказано як зав'язано.

7. Exculuslinguamelledulciorfluebatoratio.

З язика його лилися слова, солодші від меду.

Так пише Гомер про старого Нестора, учасника Троянської війни, мудрого порадника, відомого своїм красномовством. Латинський переклад Гомерового вислову зустрічається у Цицерона.

8. Homosemperinorealiudfert, aliudcogitat.

У людини завжди на язику одне, а в думках інше.

Пор.: Каже про буряки, думає про капусту. На словах милість просить, а за халявою ножа носить.

9. Melius est prudenter tacere, quam inaniter loqui.

Краще мудро мовчати, ніж даремно базікати. Або: Краще мудро мовчати, ніж говорити дурниці. Пор.: Добра голова не скаже пусті слова. Краще мудре мовчання, ніж дурне казання.