Валеріан Молдован - Риторика - загальна та судова

Таким чином, умови, за яких дихання під час мовлення буде правильним, можуть бути реалізовані систематичним тренуванням. Окрім тренування, необхідно дотримуватися і деяких гігієнічних правил:

• не слід читати вголос чи промовляти у непровітреному, душному, із надто сухим повітрям приміщенні;

• дихання залежить і від розміру приміщення, його акустики: сила звука залежить від якості дихання, яка зумовлена активною роботою реберних, діафрагмових і голосових м'язів;

• оскільки надлишок повітря утруднює утворення звуку, не слід набирати в легені надто багато повітря;

• поза мусить бути вільною (рівно сидіти, краще — стояти), грудна клітка не стиснута, голова піднята;

• не можна надмірно підсилювати голос — напружувати голосові зв'язки, бо це вимагає напруження і від дихального апарату, що призведе до розладу всього апарату мовлення;

• не слід без належної паузи переходити від афективного до врівноваженого мовлення — у стані афекту дихання не може бути правильним.

А. ПРЯНІШНІКОВ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ТЕХНІКИ МОВЛЕННЯ ВГОЛОС *

* Порівняйте російський варіант: Шведов Игорь. Искусство убеждать. — К., 1986. - С. 175.

Запам'ятай, що перш аніж в слові почати вправлятися, треба клітку грудну розширити злегка й при цьому низ живота підібрати для опори диханню й звукові. Плечі в час дихання бути повинні в спокої, без руху.

Кожен вірша рядок на однім видиху промовляй і простеж, аби груди не стискались під час мовлення, бо при видиху рухається лише діафрагма.

Рядочок читати скінчивши, не поспішай з переходом до наступного: витримай паузу коротку у темпі вірша й одночасно добери частку повітря, та лише користуючись диханням нижнім, стримай повітря на мить і тільки вже тоді читання продовжуй.

Стеж чутливо, щоб кожнеє слово почуте було: пам'ятай про дикцію ясну і чистоту звуків приголосних; рот не лінуйся відкривати, щоб для голосу вільним був шлях; голосу звук не глуши придиховим тьмяним відтінком - голос і в тихім звучанні повинен зберегти металевість.

Перш ніж вправлятись у темпі, висоті й силі, до уваги слід взяти рівність, стійкість звуку: слухай уважно, щоб голос ніде не тремтів і не колихався, видих веди економко — з розрахунку на цілий рядок. Зібраність, дзвінкість, злетність, стійкість, повільність і плавність — ось що слухом уважним спочатку у вправах здобудь.

1. Підберіть крилаті вирази мислителів стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво, які можна використати в науковій доповіді на студентській конференції, науковому гуртку.

2. Вкажіть на ті риси красномовства класичного періоду, які можуть бути прийняті сучасними риторами.

3. Перерахуйте відомих вам риторів стародавнього світу.

4. Назвіть основні риси ораторського мистецтва мислителів стародавнього світу.

5. Дайте характеристику риторам сучасного світу.

6. Які правила з техніки мовлення ви запам'ятали?

7. Розкажіть про умови правильного дихання ритора.

8. Які з рекомендацій щодо техніки мовлення вам подобаються і чому?

Друкується за виданням: Сагач Г.М. Золотослів. — К., 1993.

Людська думка найбистріша і найсміливіша.

Для людської думки немає віддалі.

Думка думку гонить.

Думка найбистріша, земля найситніша, сон наймиліший.

З самого початку думай, який буде кінець.

Найкращий розмисл, як замисл.

Не подумавши, і кілочка не затешеш.

Не довго думав, а добре сказав.

Ні здумати, ні згадати, ні в приказці кому сказати, що він говорив.

Самотнім не є той, хто вміє думати. Скільки гадок, як в решеті дірок.

Що з очей, то і з мислі.

Що на думці, те й на язиці.

Більше забувається, як пам'ятається.

Добре довго пам'ятається, а лихе ще довше.

На пам'ять свою скаржиться кожен, а на розум ніхто.

Хочеш багато знати, треба менше спати.

Добре того учити, хто хоче все знати.

Пізнай себе, буде з тебе.

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.

Вміє зуби заговорити.

Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

За словом в кишеню не полізе.

Коли б твоє слово та богові у вухо.

Не пиво — диво, а слово.

Красне слово — золотий ключ.

Від красивих слів язик не відсохне.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Добре слово варте завдатку.