Ф Ярошенко - Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України

До місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади належать Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління та відділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у Києві й Севастополі державних адміністрацій, Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (окрім міст Києва й Севастополя) та районах міст, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах міст, територіальні органи Державного казначейства України. Вказані підрозділи не входять до складу місцевих державних адміністрацій та мають центральне підпорядкування.

- доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів.

Дане визначення має швидше теоретичне, аніж практичне значення, оскільки в самому Кодексі воно майже не застосовується. В поняття “надходження бюджету” включаються всі складові дохідної частини бюджету, які перелічені вище. Перелік надходжень до бюджету розширено за рахунок доходів від повернення кредитів, коштів від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів; надходжень унаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів.

- суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Дане визначення трактується в бюджетному законодавстві України вперше та регламентує коло осіб, які за рахунок бюджетних коштів реалізують заходи, передбачені бюджетною програмою. Таке коло осіб обирається головним розпорядником бюджетних коштів на основі встановлених Кабінетом Міністрів України критеріїв визначення одержувача бюджетних коштів. Ці критерії встановлюються з урахуванням напрямів, досвіду й результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

Одержувачем бюджетних коштів може бути будь-який суб’єкт господарювання незалежно від форми власності, статусу, який відповідає встановленим критеріям та обраний розпорядником бюджетних коштів для виконання встановлених завдань. Головні розпорядники бюджетних коштів самостійно визначають мережу одержувачів бюджетних коштів.

Законодавча регламентація функціонування одержувачів бюджетних коштів наведена в ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 20, ч. 6 ст. 22, а відповідальність за порушення законодавства - у ч. 2 ст. 121 Кодексу.

- органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), інших надходжень бюджету.

У даному визначенні під органами державної влади розуміються органи виконавчої влади, уповноважені контролювати правильність і своєчасність справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), інших надходжень до бюджету.

Права, обов’язки, функції й завдання органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, регламентуються ч. 2--4 ст. 50, ч. 3 ст. 60, ч. 2, 4, 5 ст. 78, ч. 3 ст. 80 Кодексу.

- документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Паспорт бюджетної програми, з наукової точки зору, можна визначити як систематизований за певною формою перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети й завдань, виконання яких пропонують і здійснюють розпорядники бюджетних коштів відповідно до покладених на них функцій; використовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом. Паспорт бюджетної програми містить: 1) найменування головного розпорядника, відповідального виконавця, бюджетної програми; 2) обсяг бюджетного призначення, у тому числі із загального і спеціального фондів; 3) законодавчі підстави для виконання бюджетної програми та її мету; 4) напрями діяльності за бюджетною програмою; 5) видатки та їх розподіл за територіями; 5) перелік державних цільових програм, що виконуються у складі бюджетної програми; 6) результативні показники, які характеризують виконання бюджетної програми: затрати продукту, ефективність.