А Кофанов - Криміналістика

Способи дачі хабара:

— передача за заниженими цінами державної власності підприємницьким структурам безпосередньо, без продажу через аукціони;

— дозвіл на створення комерційних структур з метою передачі в них коштів підприємства;

— укладення збиткових для держави комерційних угод про здачу в оренду будинків чи інших об’єктів;

— видача банківських кредитів і позичок без одержання зобов’язань по їх поверненню;

— приховання наданих кредитів у зв’язку з їх нецільовим використанням;

— сприяння у створенні фіктивних підприємств без їх юридичного оформлення та реєстрації у відповідних органах;

— відмова конкурентам підприємницьких структур у реєстрації за надання одноразового хабара або за їх постійне отримання чиновниками, які підтримують конкурента;

— дача хабара адміністративним, податковим органам за підтримку недобросовісної конкуренції з боку окремих підприємців;

— видача пільгових ліцензій для відкриття тієї чи іншої комерційної структури;

— фальсифікація матеріалів документальної ревізії, аудиторської перевірки, відомостей про оподатковувані податком кошти, фальсифікація податкових декларацій.

На даний час хабарі досить поширені у всіх сферах діяльності.

Способи приховування хабарництва— це сукупність прийомів, спрямованих на протидію правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю, є частиною злочинної дії і здійснюється в процесі вчинення злочину або після нього.

Способи приховування хабара визначаються двома групами чинників:

— суб’єктивними інтересами й можливостями хабародавця;

— об’єктивною обстановкою, що сприяє хабарництву або перешкоджає йому.

У процесі розслідування хабарництва з’ясовується низка питань, що допомагають встановленню істини:

1. час, обстановка, типова слідова картина;

2. місце вчинення злочину;

Місцем передачі хабара можуть бути:

— службовий кабінет посадової особи;

— квартира, дача або машина хабародавця чи хабароодержувача;

— ресторани, бари, громадський транспорт, сауни, в яких відбуваються як заплановані, так і незаплановані зустрічі хабародавця й хабароодержувача;

— номера готелів або службових приміщень, про зустріч у яких домовлялися з хабароодержувачем;

— умовні місця в парках, на вулиці, у магазині, у потязі, у будинку та інших місцях, про які заздалегідь домовилися учасники злочину;

— будь-які місця зустрічі двох осіб, при якій передавався хабар без попередньої домовленості як послуга за надалі виконувану послугу (прийняття на роботу, здача іспитів для вступу у вищий навчальний заклад, відкриття комерційного підприємства, здача в оренду престижного приміщення та ін.).

3. обстановка злочину;

4. особа злочинців.

Допит заявника.

У процесі допиту заявника обов’язково треба з’ясувати таке:

— звідки заявником отримані відомості (або відомо) про дачу хабара;

— кому був даний хабар;

— предмет хабара;

— мета хабара, тобто за виконання яких дій (дії) він був отриманий;

— у якій установі, організації, закладі чи на якому підприємстві ця подія мала місце;

— які посадові функції має особа, яка одержала хабар;

— яке відношення до цієї посадової особи має хабародавець (стороння особа, співробітник цієї установи та ін.);

— яке відношення до названої установи й посадової особи має заявник (службовець, стороння особа та ін.);

— кому ще крім заявника відомо про хабар;

— як часто мають випадки хабарництва в цій установі;

— як характеризується особа хабароодержувача і хабародавця;

— які обставини супроводжували хабар (де, коли, як він був переданий);

— кому ще крім правоохоронних органів заявник розповідав про факти хабарництва, у який період це відбувалося;

— яка обстановка з дотриманням дисципліни в установі чи організації, де заявник виявив факти хабарництва;

— бачив заявник особисто факт передачі хабара чи чув про це від інших осіб;

— якими словами супроводжувався факт передачі хабара або якими жестами;

— що спонукало заявника повідомити про факт хабара правоохоронним органам (боротьба з хабарництвом, особиста ворожість до осіб, які приймали участь у цьому злочині, порушення його особистих інтересів, підвищення по службі, одержання престижної роботи, відрядження, які становлять для нього інтерес та ін.).