Джен Сінсеро: Крутість тобі личить: як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну

ОПЦІЯ НАЙВИЩОЇ СКЛАДНОСТІ ДЛЯ ТІЛА. Гаразд, вона звучить дуже дивно. І, можливо, тобі нічого не вдасться, але я все ж стверджую, що воно працює. Якщо ти все-таки вперто вирішив стати успішним, хочеш бути рішучим і в гарній формі, бий себе в груди та гамсель повітря кулаком увесь той час, поки будеш повторювати свої твердження. Кричи щось на зразок: «Я могутній! Я впевнений! Всесвіт мене захищає! І я покажу, хто я насправді!» Чи щось схоже. Залучай своє тіло та підкріплюй слова фізичними діями, і тоді твої твердження матимуть більшу силу. Розум і тіло значно могутніші разом, аніж поодинці.

8. ВИКОРИСТОВУЙ СВОЮ ТАЄМНУ ЗБРОЮ

Сформуй список пісень, які допомагають тобі триматися у формі, слухай мотиваційні записи, оточи себе фотографіями людей, які думають, що ти — класний чувак, купуй одяг, який змушує тебе почуватися сексуальним і гарним, танцюй, кричи, бий себе в груди, бігай, слухаючи саундтрек до фільму «Роккі». Подумай, що ще може змусити тебе почуватися таким сильним, що ти можеш підняти цілого коня над головою, і зробити це не один раз, а постійно. Хлопче, ти збираєшся отримати золото, ти повинен залишатися в Зоні.

9. ЛЮБИ СЕБЕ

Із хваткою майстра кунг-фу.

Моя бабуся по материнській лінії прожила сто років. Вона походила з сім’ї справжніх американців, як вони самі себе називали: манірна, замкнута, могла уникати суперечок настільки вміло, наскільки влучно стріляє пілот F-16. [56] Багатофункціональний легкий американський винищувач. Вона завжди мала однаковий вигляд: замотана у кардиган, який скріпляла зверху старовинною брошкою, завжди користувалася рожевою помадою, а її яскраві карі очі світилися на обличчі, вкритому зморшками, яке немов промовляло «ох, дорогенькі» щоразу, коли вона сміялася.

За своє довге життя бабуся не раз бачила, як на світ з’являлися важливі досягнення людства: телефон, автомобіль, телебачення, літак, комп’ютер, інтернет і рок-н-рол.

Але тільки дві речі спантеличили її найбільше — висадження людини на Місяці, а ще автомат для газованої води в «Мак-Дональдсі». Вона стояла й дивилася на нього, відчуваючи страшний сум і недовіру, коли робітник ставив під носик апарата склянку — маленьку, середню чи велику, тиснув на кнопку та йшов геть, залишивши машину, аби вона наповнила посудину необхідною кількістю рідини. «Як апарат знає, коли зупинитися? — бабуся хитала головою, завмерши поряд. — Як він знає ?!»

Відтоді як людство клонувало вівцю, бабця визнавала себе переможеною майже після кожного свого запитання.

Якось ми всією сім’єю пішли з нею на обід у ресторан, що був розташований на останньому поверсі гігантського готелю. Коли ми піднімалися ліфтом, хтось випадково натиснув кнопку поверху, на якому ми вже були в момент, коли двері зачинилися, що змусило двері ліфта відкритися знову. Думаючи, що ми проминули сорок п’ять поверхів за кілька секунд, наша мила маленька бабуся, коли вийшла з ліфта, прямувала коридором і, нервово поправляючи зачіску, бубоніла собі під ніс: «Чому б і ні?!»

Я хочу наголосити на тому, що потрібно заохотити себе вірити у свої мрії настільки ж сильно, як повірила ця маленька стара жінка в панчохах до колін і зручних туфлях на підборах, котра народилася 1903 року і прожила найдивовижніше століття з усіма його технологічними дивами.

Чим би ти не хотів займатися у своєму дорогоцінному житті — вигадувати жарти, грати рок-музику, почати бізнес, позбутися жиру на боках, відкривати дитячі будинки по всьому світі, знімати кіно, рятувати дельфінів, заробити мільйони чи жити в каньйоні й носити лише пов’язку на стегнах замість одягу, — повір, усе це можливе, усе це доступне для тебе і ти заслуговуєш усе це мати.

Чому б і ні?

Дозволь собі віднайти засоби (так, ідеться і про гроші) для того, щоби бути тим, ким ти є насправді, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ХТОСЬ ІНШИЙ НЕ ДУМАЄ ЧИ НЕ ВІРИТЬ, ЩО ЦЕ МОЖЛИВО. Не відмовляй собі в можливості жити так, як ти хочеш, через те, що ти схвильований, чи недостатньо симпатичний, чи що тебе будуть засуджувати, чи що це дуже ризиковано. Чи, мовляв, кому це вигідно?! Нікому, звісно. Коли ти робиш у житті те, що тобі подобається, що тобі добре вдається та приносить щастя, це змушує тебе поглянути на інших людей і закричати: «Ось, дивіться на мене!!!» Ти ходиш усюди з таким сяючим обличчям, ніби з нього виходять сонячні промені. Це автоматично осяює світ навколо тебе. І це точно те, для чого ти перебуваєш у цьому світі: щоби принести своє неймовірне світло й осяювати все довкола. У світі, існування якого буквально залежить від світла.