Лоретта Бройнинг - Керуй гормонами щастя

Докази соціальної гармонії існують на кожному кроці, але їх легко не помітити, якщо звертати увагу тільки на конфлікти.

Ми не цінуємо безпрецедентне розширення соціальної довіри. Протягом майже всієї історії людства залишати межі рідного села було небезпечно. А якщо людина все ж таки наважувалася на це, то трималася кола своїх знайомих. Сьогодні ми можемо абсолютно спокійно вирушити на інший край землі. Під час мандрівки до Китаю я багато разів відвідувала масажні салони і щоразу бачила казкове ставлення до себе. Я вважаю дивом, що в іншій країні, в іншій частині світу можу довірити свою безпеку абсолютно незнайомим людям. І ніколи не припиню це цінувати.

Зависокі очікування

Сприйняття соціальної кризи обумовлено зависокими очікуваннями, що в їхньому світлі багато аспектів здаються гіршими, хоча насправді вони покращуються. Наприклад, домашнє насильство сьогодні сприймається як неприйнятне, тоді як раніше вважалося особистою справою. Суспільство домоглося істотного прогресу, коли ставлення до цієї проблеми змінилося, і зараз про домашнє насильство не мовчать, а активно з ним борються. Виміряти цей прогрес складно, оскільки немає надійних даних про період, коли люди відмовлялися про це говорити. Успіх, що його вдалося домогтися, часто занижується активістами, які прагнуть створити стійке відчуття кризи. Правозахисні організації розширюють визначення проблеми і припиняють будь-яку спробу сказати, що ситуація покращилася, називають таку позицію не інакше як байдужістю та черствістю. Через це світ здається похмурішим, хоча ситуація поліпшується.

Світ сповнений людей, що ладні прийти на допомогу. Однак допомога буває різною. Іноді ситуація може лише погіршитися, якщо допомога заохочує поведінку, яка призводить до повторного виникнення проблеми. Негативно налаштовані люди звинувачують решту людства в байдужості. Але ж можна просто цінувати добрі наміри і вибудовувати реалістичні очікування щодо сторонньої допомоги.

Людина в усьому бачить соціальний конфлікт, тому що мозок так запрограмований. Мозок ссавців постійно порівнює людину з оточенням і реагує у відповідний спосіб. Сучасні засоби масової інформації тільки підсилюють цей імпульс. Розчарування може посилитися, навіть коли ситуація поліпшується, оскільки стараннями ЗМІ в людини складається враження, що всі, крім неї, тільки й роблять, що їдять морозиво та насолоджуються життям. Неважливо, що є у вас, – у когось поруч обов’язково виявиться те, чого у вас немає, і ваш мозок ссавця неодмінно це помітить. Якщо ви розкрутите глобус і навмання вкажете пальцем на будь-яку точку, то потрапите в те місце, де люди незадоволені суспільством та урядом. Соціальна напруга є невід’ємною частиною життя вищого ссавця. Світ ніколи не зміниться так, щоб ви були щасливими постійно. На превелику радість, ви здатні взяти ситуацію під контроль.

Дещо про мозок людини…

Нас бентежать соціальні конфлікти, бо мозок ссавця налаштований контролювати цей процес. Ваш мозок ссавця продовжуватиме порівнювати вас з іншими та реагувати на це.

Хроноцентризм

Кажуть, ми переживаємо поворотний момент в історії людства. Це відчуття властиве кожній людині в будь-який історичний період: вона вважає час, що в ньому існує, особливим, бо здатна щось зробити. Кажуть, від нас залежить існування життя на Землі. Приємно гадати, що ваші дії впливають на майбутнє. Ще приємніше уявляти, що майбутні покоління на вашому боці у війні з поганими хлопцями.

Але приємне відчуття історичної важливості водночас здатне посилити почуття загрози. Якщо вивчати минуле і майбутнє на предмет потенційних небезпек, ви їх неодмінно знайдете. Мозок зберігає інформацію відповідно до своїх потреб. Він сприймає минуле наче шлях до того, що є важливим для вас сьогодні. Він бачить майбутнє як можливість поширити вашу унікальну індивідуальність. Зрозуміло, ви не формулюєте це усвідомлено, але складно думати по-іншому.

У своєму прагненні до прогнозування винагород та загроз мозок приречений на неминуче розчарування, тому що світ є непередбачуваним. Майбутні загрози здаються більш серйозними, ніж минулі, – адже ви вже знаєте, чим закінчилася минула історія. А майбутнє є невизначеним, за винятком того факту, що колись ви помрете і, якщо у вас є діти, вони теж колись помруть. Здається, що на карту поставлено виживання всього людства, тому що йдеться про ваше власне виживання.