Лоретта Бройнинг - Керуй гормонами щастя

Дещо про мозок ссавця…

Я борюся виключно за права інших!

У світі приматів часто виникають ситуації, коли кілька особин об’єднуються, щоб змістити чинного ватажка. Якщо результат був успішним, то їхня співпраця на тому і закінчується: тепер кожен із них сам за себе і хоче стати головним. Виникає нова ієрархія, яка триватиме до наступної «революції». У людській історії існує безліч прикладів, коли успішна співпраця припиняється в момент падіння спільного ворога, а далі колишні союзники борються один з одним за владу. Ми мали б радіти, коли це відбувається без фізичного насильства, але соціальне суперництво завжди викликає розчарування.

Бажання бути першим

Важко уявити собі невинних звіряток, що прагнуть досягти успіху. Ми звикли вважати, що прагнення бути першим – наслідок сучасної людської цивілізації, і не маємо сумнівів стосовно цього. Однак боротьба за соціальне домінування супроводжувала розвиток людської цивілізації в будь-який її період. Кожен із нас сприймає картину світу крізь призму власного практичного досвіду, тому нам складно помітити той відбиток, що його мозок ссавця накладає на все суспільство. Щоб продемонструвати цей механізм у дії, наведемо короткий огляд стандартних моделей поведінки, які визначаються прагненням мозку ссавця до соціального домінування та серотоніну.

У пошуках їжі

Прагнення мати красиве тіло є ідеєю фікс для соціального суперництва. У нашому суспільстві ідея красивого тіла асоціюється з дієтою, тобто обмеженнями стосовно їжі, проте в дикій природі пошук їжі був настільки складним завданням, що красиве тіло мало значення доказу життєвої стійкості та розуму. У тваринному світі їжа – це джерело сили: потрібно докласти багато зусиль заради пошуку, поглинання та перетравлювання їжі, щоб забезпечити виживання. Шанси зустріти тварину із зайвою вагою в дикій природі близькі до нуля. Ми вже не набираємо вагу, щоб засоромити суперника, але мозок і раніше тісно пов’язував їжу, статус та виживання.

Коли тварини вирушають на пошук їжі, вони зазвичай ідуть за своїм ватажком. Сьогодні, коли ми обираємо лідерів, ми очікуємо на те, що вони приведуть нас до ресурсів. Альфа-самці контролюють, хто саме і що саме їсть. У нашому суспільстві запропонувати їжу – це один із способів заслужити повагу. Цей принцип працює, навіть коли їжі цілком достатньо. Протягом еволюції людина постійно перебувала в пошуку їжі. Сьогодні їжа дістається так легко, що мозку потрібен додатковий стимул. Відчуття успішного полювання виникає, коли вдається забронювати кращий столик у найпопулярнішому ресторані, знайти прекрасний рецепт смаженого курчати або отримати пляшку шато марго.

Сексуальне суперництво

У тваринному світі секс має значення винагороди за соціальне домінування. Тварини, що домінують, усіляко обмежують доступ суперників до бажаних партнерів для спарювання. У різних видів це відбувається по-різному. У вовків і сурикатів є альфа-самець і його самка, які стають батьками нового потомства. У видів із матріархальним устроєм, наприклад у мавп бонобо та гієн, самки кусають і дряпають одна одну в боротьбі за кращих самців. Зазвичай сексуальне суперництво вимагає значних витрат енергії. Наприклад, коли у самок лемурів починається синхронізований період гормональної сприйнятливості, самці б’ються один з одним до останнього переможця. Саме він і стане щасливим батьком майбутнього потомства. У цих конфліктах самці лемурів так сильно втрачають у вазі, що потім відновлюються увесь той період, коли самки виношують та вигодовують потомство. У сучасному суспільстві вважається, що сексуальне суперництво властиво людині в юнацтві, проте часто наші конфлікти так чи інакше пов’язані зі статевими стосунками.

Надання послуг

Тварини отримують вигоду завдяки тому, що час від часу надають послуги іншим. Наприклад, альфа-самець мавп бонобо ризикує життям заради порятунку родичів, які забираються на дерево при наближенні лева. Відомо, що шимпанзе доглядають за дитинчатами своїх соціальних партнерів, діляться їжею, захищають і доглядають за шкірою. Тварина не завжди ставить свої інтереси на перше місце, але ніколи не ставить їх на останнє. Принцип надання послуги застосовується тоді, коли це приведе до репродуктивного успіху, хоча тварина і не усвідомлює цей механізм. Мозок завжди зважує, які саме переваги принесе тварині той чи інший крок.