Барбара Шер - Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш

Білл, бухгалтер, якому доводиться багато працювати вдома, розробив власну систему швидкого доступу до файлів, позначених різними кольорами, яку він вважав не більш ніж зручністю. Поглянувши на неї як детектив, він усвідомив, що ця система свідчить про притаманну йому логіку й винахідливість, талант організовувати та планувати.

Джейкоб, 45-річний поет, який живе й працює в маленькому коледжі в Новій Англії, звернув увагу на те, що в його будинку не один центр, а два: бібліотека й кухня! Його полиці для прянощів так само щільно й дбайливо заповнені, як книжкова шафа, а мідні казанки з такою ж любов’ю начищені до блиску, як філігранно відшліфовані його сонети. Зрештою, він мав визнати, що чоловік, який мешкає тут, значно більш товариський і чутливий до земних потреб, ніж меланхолійний відлюдник, яким він себе вважав.

Гра в приватного детектива може стати своєрідним приємним струсом для вашого уявлення про себе. У будь-якому разі вона його неодмінно збагатить. Смаки та вибір часто відкривають такі грані вашої особистості, про які ви самі не здогадувались або не сприймали їх серйозно. Якщо ви вважали себе звичайною людиною без особливих талантів чи захоплень, ця вправа покладе край такому уявленню! Можливо, ви спантеличені й не знаєте, як перетворити відкриття, які ви зробили, на мету, діяльність або професію, але не хвилюйтеся про це зараз. У наступному розділі я покажу вам, як сформулювати мету – цілком реальну для втілення – на основі всіх характеристик, що їх вам вдалося виявити. Просто зараз ваше завдання – отримати задоволення від їх відкриття. Розпочніть знайомство із широким спектром талантів, якими ви точно наділені!

Ця вправа також корисна в тому випадку, якщо ви, навпаки, цілеспрямована особистість із однією чітко визначеною метою. Ваш стиль може бути своєрідним сейфом для всіх інших талантів, яких ви не використовуєте зараз, – як візуальні здібності Рут. Ви просто маєте знати про існування цих природних умінь. Вам не треба ставати дилетантом чи «розпорошувати» їх, але ви повинні усвідомлювати: чим більше талантів зможете задіяти, тим яскравішим буде ваше життя й тим більше енергії ви матимете. Далі ви дізнаєтесь, як знайти час для реалізації всіх здібностей і захоплень.

Ваш стиль – це сфера, у якій ви досі користуєтеся творчими здібностями для формування свого світу та власної особистості. Це доказ того, що ви ще остаточно не втратили цю здатність. Усе, що вам потрібне, – дозвіл, заохочення та керівництво щодо того, як поширити цей стиль на все ваше життя.

Зараз я хочу повернутися до вправи з кольором і продемонструвати вам ще один її аспект. Погляньте на кілька відповідей, які дали свого часу інші люди.

«Я червоний. Я завзятий, голодний і сердитий, як вогонь».

«Я червоний. Енергійний і самовідданий».

«Я червоний. Я наче кімната з червоним оксамитовим диваном, освітлена вогнем каміна, – запальна, пристрасна та водночас тепла й затишна».

«Я червоний, наче кров, – дуже глибокий і сповнений життя».

«Я блакитний. Холодний, стриманий, але розумний».

«Я блакитний. Тихий і спокійний».

«Я блакитний – яскравий сталево-синій, який аж потріскує від енергії».

«Я жовтий. Я нова кухня, сонячна й заставлена горщиками квітів. Я весела і люблю компанію, порядок і комфорт».

«Я жовтий. Спокійний, простий, чесний і відкритий».

«Я жовтий. Я важкий, багатий і коштовний, як золото, як вершки».

Одразу впадає в око дивовижне розмаїття відповідей. Понад те, зверніть увагу, наскільки різним виявляється один колір для різних людей! Навіть на рівні фізичного сприйняття. Я бачила двох людей, які дивилися на той самий колір, але один із них сказав: «Я іржавий», а другий відповів: «Я рожевий».

Пам’ятаєте, під час нашої розмови про раннє дитинство я говорила, що кожен із нас бачить різний світ? Можемо пересвідчитися в цьому зараз на прикладі такої простої, маленької вправи. Ваш стиль – це стиль сприйняття, спосіб бачення й відчуття світу, так само унікальний, як відбитки пальців. Ви народжуєтеся з ним, він розвивається разом з вами, і він не схожий на жоден інший. Він унікальний і в буквальному сенсі незрівнянний .

Існує тільки один спосіб порівняти людей – узяти рису, яку можна виміряти кількісно. Наприклад, зріст. Вочевидь, хтось вищий за інших, хтось, навпаки, нижчий. І це аж ніяк не говорить нічого про них як про особистостей, але, по суті, це достатня підстава для порівняння. На жаль, у нашому суспільстві порівняння, своєю чергою, часто стає основою для оцінки й вибудування певної ієрархії. У нас просто нав’язлива потреба – з’ясувати, хто «кращий». Ми беремо якийсь критерій – академічну успішність у школі або рівень доходу в дорослих – і оцінюємо людину за цим єдиним мірилом. Коли справді вдуматися, це не менш абсурдно, ніж оголосити, що високі люди кращі за низьких або що апельсин кращий за троянду, тому що більше важить! Проте саме так нас навчили думати – зіставляючи себе з іншими та переймаючись, чи «відповідаємо» ми стандартам.