— психологія мистецтва — галузь психологічної науки, предметом якої є властивості й стани особистості чи групи осіб, що зумовлюють усвідомлення й сприймання художніх цінностей, вплив цих цінностей на життєдіяльність окремої особистості в цілому;
— медична психологія — вивчає психологічні аспекти гігієни, профілактики, діагностики, лікування, експертизи й реабілітації хворих; у її сферу входять питання, пов’язані з виникненням, розвитком і перебігом хвороби, впливом тих чи інших хвороб на психіку людини і, навпаки, впливом психіки на хворобу;
— інженерна психологія — галузь психології, яка досліджує процеси і засоби взаємодії між людиною і машиною.
Інші галузі психології: спортивна психологія, юридична психологія, авіаційна й космічна психологія, військова психологія, експериментальна психологія тощо.
За вітчизняним вченим Борисом Герасимовичем Ананьєвим, усі методи психології можна поділити на такі види:
1) організаційні:
— порівняльний (співставлення різних груп за віком, діяльністю тощо);
— лонгітюдний (багаторазове обстеження одних і тих же осіб протягом тривалого періоду);
— комплексний (у дослідженні беруть участь представники різних наук; як правило, один об’єкт вивчають різними засобами. Це дозволяє встановлювати зв’язки і залежність між явищами різного типу, наприклад, між фізіологічним, психологічним і соціальним розвитком особистості);
2) емпіричні:
— спостереження і самоспостереження;
— експериментальні методи, психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, інтерв’ю, бесіда, аналіз продуктів діяльності, біографічні методи);
3) методи обробки даних:
— кількісний (статистичний метод);
— якісний (диференціація матеріалу за групами, аналіз);
4) інтерпретаційні:
— генетичний (аналіз матеріалу в плані розвитку з виокремленням фаз, стадій, критичних моментів і т. д.);
— структурний (встановлює структурні зв’язки між усіма характеристиками особистості).
Виокремлють так звані спеціальні методи психології (з їх допомогою виявляють суттєві факти, закономірності й механізми психіки):
1) основні:
а) спостереження (науковий метод, що реєструє та науково пояснює причини того чи іншого психологічного явища):
— життєві спостереження (обмежуються реєстрацією фактів, мають випадковий неорганізований характер);
— наукове спостереження (перехід від опису фактів до пояснення їх внутрішньої суті; необхідна умова — чіткий план, фіксація результатів у спеціальному щоденнику);
б) експеримент (активне втручання дослідника в діяльність піддослідного з метою створення умов, за яких виявляється психологічний факт):
— констатувальний (проводиться з метою з’ясування наявності певного факту, закономірності чи механізму, міри їх вираження);
— формувальний (проводиться з метою розвитку певних якостей особистості, формування певних навичок, умінь, апробації певних корекційних впливів);
— лабораторний (здійснюється у спеціальних умовах, використовується спеціальна апаратура, дії обстежуваного визначаються інструкцією);
— природний (відбувається у звичайних умовах, застосовується при вивченні пізнавальних можливостей на різних вікових етапах).
2) допоміжні:
а) аналіз продуктів діяльності (щоденників, листів, творів мистецтва тощо);
б) біографічний метод;
в) близнюковий метод (для вивчення впливу генотипу та середовища на певні психічні явища);
г) моделювання;
д) соціометрія (для вивчення становища особистості у групі, з’ясування наявності мікрогруп у групі);
е) анкетування;
є) тестування, опитування;
ж) проективні методики (наприклад, «Незавершені речення», малюнкові методики: намалювати на задану тему чи пояснити (проінтерпретувати) зображене на картинці).
Запитання для самоконтролю
1. Дайте визначення психології як науки.
2. Поясніть сутність основних принципів психології.
3. У чому полягає завдання психології як науки?
4. У чому полягає значення психології?
5. Поясніть, чим відрізняються наукові психологічні знання від життєвих?
6. Що вивчає психологія?
7. Як змінювався предмет вивчення психології як науки упродовж історії її становлення?
8. З яким роком та якою подією пов’язують становлення психології як самостійної науки?
9. Поясніть суть поняття «суб’єкт діяльності»?
Читать дальше