Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)

В Східній Галичині, як відомо, законним середником заплати була австрійська корона. Закон з 15. січня 1920, заводячи як законний середник заплати польську марку, надав їй примусовий курс: 100 австрійських корон = 70 польських марок.

Закон з 24. марта 1920 пішов ще далі і зарядив примусову виміну австрійських корон на польські марки по тім самім курсі.

Перед виданням першого з наведених законів курс польської марки був ріпний або незначно висшчй від курсу австрійської корони. Опісля курс польської марьи став низший від курсу австрійської корони і на сім рівні остав й доси.

Коли отже га міжнароднім ринку за 100 польських марок платили 120 — 80 австрійських корон, мешканці Східної Галичини мусіли віддати польській державі австрійські корони, платячи ва 100 польських марок 142*86 австрійських корон.

Сі цифри свідчать, що в Форміпримусової виміни австрійських корон на польські марки польське правительство наложило на населення Східної Галичини важку грошеву данину в користь польської держави.

Навіть Поляки Східної Галичини проти сеї данини різко протестували.

На скільки більш болюче відчули сю данину Українці, які своїм грошем мали скріпити Фінансову силу ворожої держави!

При дефінітивнім рішенню справи Східної Галичини правительство Західно-Української Народної Респ> блики поставить домагання, щоби Польща звернула Східній Галичині шкоду, яка повстала наслідком примусової виміни австрійських корон на польські марки.

2. Примушування Українців до підписування польської державної „Позички Відродження“.

Польські власти і ріжні польські комітети примушують Українців підписувати польську державну позичку, т. зв. „Позичку Відродження«.

Українським священникам польські власти наказують заохочувати з амвони українських селян до підписування позички, грозячи в противнім разі репресіями.

На українські громади накладають польські власти означені суми позички під загрозою відібрання приділу апровізації.

Урядникам української народности польські власти стягають означені суми на позичку при виплаті пенсій.

Скарбові власти розсилають до українських торговельних інституцій візвання до підписань я позички в означеній сумі, грозячи репресіями.

Крім властий вимушують на лкраїнцях підписування позички ріжні польські комітети.

Для ілюстрації наведемо письмо, яке в сій справі одержав український „Звязковий Банк“ в Станиславові:

„Do Dyrekcyi (Banku Związkowego) w Stanisławowie.

Jako współobywatele oceniliśmy, ze Wielm. Pan może subskrybować Pożyczkę Odrodzenia Mp. 965.000 i prosimy Wielm. Pana o wykonanie naszej jednomyślnej uchwały. Zwracamy uwagę, ze podpisanie długoterminowej Pożyczki Odrodzenia wpłynie korzystnie na wymiar Pożyczki przymusowej.

Subskrypcyę,której termin upływa z dniem 31. Х.19 20, przyjmuje Pan kierownik Starostwa.

Stan. 20. X. 1920.

Za Komitet obywatelski dla propagandy Państwowej Pożyczki Odrodzenia Przewodniczący:

Zenon Głaszewski Radca Namiestnictwa.

(Далі йде 12 підписів місцевих Поляків і Шидів.)“

Отже на невеликим провінціональний український банк польський „Громадянський Комітет“ під проводом високого адміністраційного урядника накладає майже міліон польських марок польської державної позички!

5. Примусова позичка.

В наведенім письмі згадується, що підписання позички Відродження „вплине корисно на вимір примусової позички“.

Отже перейдемо до представлення сеї нової данини, яку польське правительство думав наложити на український нарід в користь польської держави.

З оголошення польського міністерства фінансів, поміщеного в польських дневниках, беремо про польську державну примусову позичку отсі відомости:

гМіністерство фінансів подав до відомости, що на основі ухвали сойму з 16. липня 1920 воно е уповаж-нене перевести внутрішню примусову позичку в висоті 15 міліярдів польських марок. Ся позичка буде трипро-центовою рентою, позбавленою права льочбарду в Польській Краевій Позичковій Касі. До обовязку її поьриття будуть потягнені як особи фізичні так і правці. Обовязок покриття позички зачинається при маєтку, якого нинішня вартість виносить більше ніж 100.000 польських мар^к, і при річнім доході з заробіткової праці висшім ніж

36.000 польських марок. Позичка від вартости маєтку

ж

буде розложена по долученій тарифі А, позичка від доходу по залученій тарифі Б. Коли хто рівночасно має маєток і занимаеться заробітковою праною, яка приносить йому дохід незалежно від того маєтку, буде відповідно потягнений до позички на основі обох тариф.

„Міністерство Фінансів уже тепер оголошує висоту обтяження примусовою позичкою, щоби всі мешканці держави могли вчасно приготовитися до сповнення сього державного обовязку і відповідно до того уладити свою господарську діяльність. ІІри сій нагоді пригадується, що виказання посіданням довгоречинцевої позички, якої підписка буде замкнена 1 вересня с. р. (се відноситься до „Позички Відродження“), увільняє в части або в ці-лости від примусової позички.“