Айзексон В. Стів Джобс

Тоді знову почалася битва у світі мобільних пристроїв. Google використав кілька підходів і зробив операційну систему доступною для кожного виробника цифрових планшетів чи мобільних телефонів. До 2011 року їхня частка на мобільному ринку була такою ж, як у Apple. Недолік відкритості Android полягав у тому, що існувала фрагментація. Різноманітні виробники цифрових планшетів переробляли операційну систему Android у десятки варіацій, і це утруднювало роботу програм {apps). Утім, в обох підходах були переваги. Дехто хотів користуватися відкритими системами і мати більше вибору щодо технічного забезпечення, іншим явно подобалася цілковита інтеграція Apple і контроль, який призводив до продукції з простішим інтерфейсом, довшим служінням батарейки, сприятливістю для споживачів та простішим використанням змістового наповнення.

Недоліком підходу Джобса було те, що його бажання захопити клієнта призвело до протистоянь користувачів щодо розширень прав і можливостей. Серед найвдумливіших прихильників відкритого середовища - Джонатан Зітрейн із Гарварда. Він почав свою книгу «Майбутнє Інтернету, і як його зупинити» Джобсовим представленням iPhone. У книзі автор застерігає від насліцків заміни персональних комп’ютерів «стерильною технікою, прив’язаної до контролюючої мережі». Ще палкішим був доктор Корі Доктроу, який написав маніфест «Чому я не купуватиму iPad» для видання Boing Boing. «Дуже багато роздумів і розуму вкладено в дизайн. Але також відчувається презирство від власника, — пише він. — Купівля iPad для ваших дітей — це зовсім не демонстрація того, що світ ваш і ви можете його перескладати і розкрутити. Таким чином ви наче кажете своїм нащадкам, що навіть для заміни батарейок ви маєте викликати професіоналів».

Для Джобса віра в інтегрований підхіц було справою правильною.

- Ми робимо ці речі не тому, що божеволіємо віц контролю, -пояснював він. — Ми робимо це, бо хочемо випускати чудову продукцію, бо турбуємося про споживачів і тому що любимо відповідати за всі їхні враження, а не за те лайно, яке виробляють інщі.

Він також вірив, що робить людям послугу.

- Вони заняті тим, що вдається їм робити найкраще, і тому хочуть, щоби ми робили те, що нам удається найкраще. їхні життя насичені, вони заняті іншими справами і не мають часу думати про те, як інтегровувати комп’ютери та інші пристрої.

Цей підхід інколи йшов усупереч короткотерміновим бізнес-інтересам Apple. Але у світі, наповненому мотлохом, повідомленнями про помилки і набридливими інтерфейсами, це призводило до привабливої продукції, від якої клієнти отримували яскраві враження. Користування продукцією Apple могло бути таким же гордовитим, як гуляння в одному з парків дзен у Юото, що так любив Джобс. Інколи приємно опинитися в руках того, хто божеволіє від контролю.

Напруженість Джобса також була очевидною у його властивості фокусуватися. Він ставив пріоритети і концентрувався на них, відфільтровуючи відволікання. Якщо його щось захоплювало — інтерфейс оригінального Macintosh, дизайн iPod чи iPhone, залучення музичних компаній до крамниці iTunes, він був невтомний. Але якщо Джобс не хотів на щось звертати увагу - на набридливу юридичну роботу, бізнес-справи, діагноз раку, проблеми у родині, -він це цілком ігнорував. Саме той фокус дозволяв йому казати «ні». Він повернув Apple до життя тим, що врізав усе, крім кількох головних продуктів. Він зробив пристрої простішими для використання тим, що зменшив кінькість кнопок, програмне забезпечення ~ зменшенням можливостей, і інтерфейс — зменшенням вибору.

Він приписував свою властивість фокусуватися і любов до простоти практикам дзен. Це відточило його інтуїцію, показало йому, як фільтрувати те, що було непотрібним чи нецікавим, і виховало в ньому чуття естетики, заснованої на мінімалізмі.

На жаль, його дзен-практики так і не зробили його по-дзенськи спокійним і не надали внутрішнього спокою, що також стало частиною його спадщини. Він часто був напруженим, як натягнута струна, і не мав наміру це приховувати. Більшість людей мають реостат між розумом і словами, котрий модулює жорсткі сентименти та колючі імпульси. Але не Джобс. Він був брутально чесним.

- Моя робота полягає в тому, щоби казати, коли щось хріново, а не лестити про це, ~ говорив він.

Це робило його харизматичним і надихаючим, а також, якщо користуватися технічним терміном, подеколи рідкісним козлом.