Айзексон В. Стів Джобс

Уніфікована теорія, яка об’єднує Джобсові індивідуальність та продукцію, починається з його найголовнішої риси — напруженості. Його мовчання могло бути таким же пекучим, як і його пишномовність, він навчився витріщатися на людей, не моргаючи. Деколи його напруженість була по-дивному чарівною, скажімо тоді, коли він пояснював глибину музики Боба Ділана чи коли говорив про продукт, який на той час був найкращим, що коли-небудь створила компанія Apple. Деколи його напруженість могла лякати, як, приміром, тоді, коли він лаяв Microsoft чтл Google, які обдирали Apple.

Така напруженість призвела до дуального сприйняття світу. Колеги сприймали Джобса як героя/членоголовця. Він був або тим, або іншим і нерідко того ж самого дня. Те ж стосувалося продукції, ідей і часто навіть їжі: інколи все це могло бути «найкращою річчю», а інколи - неїстівним лайном і фігнею. У результаті будь-який можливий недолік міг спричинити бурю гніву. Недополі-рований шматок металу, крива головка гвинтика, не той відтінок блакитного кольору на упаковці, інтуїтивність при користуванні навігацією — спочатку про все він говорив, що це «повна дурня», аж до того моменту, коли проголошував їх «абсолютно чудовими».

Він уважав себе митцем, і він був ним, а крім того, мав ще й мистецький темперамент.

Джобсова гонитва за досконалістю змусила Apple мати повний контроль над кожним продуктом, який виробляла компанія. Він буквально фізично відчував алергію, коли чудове програмне забезпечення Apple працювало на жахливому залізяччі інщих компаній. Йому також огидні були думки про те, що несанкціоновані програми {apps) та інше змістове наповнення забруднює ідеальність пристроїв Apple. Властивість об’єднати технічне і програмне забезпечення зі змістовим наповненням в єдину систему привела до простоти. Астроном Йоганес Кеплер оголосив, що «природа любить простоту і злагоду». Таким був і Стів Джобс.

Цей інстинкт до інтегрованих систем помістив його на один бік фундаментального поділу в цифровому світі: відкритий проти закритого. Гакерська культура з «Домашнього комп’ютерного клубу» сприяла відкритому підходу, де було мало централізованого контролю і всі могли модифікувати технічне та програмне забезпечення, ділитися кодами, писати згідно з відкритими стандартами, уникати пропрієтарних систем, мати зміст і програми {apps), які були сумісними з різноманітними пристроями та операційними системами. Молодий Возняк був у тому таборі: Apple II, який він розробив, легко відкривався і мав багато отворів, в які можна було підключати інші прилади. З Macintosh Джобс став батьком для іншого табору. Macintosh стане пристроєм із технічним і програмним забезпеченням, яке тісно пов’язане одне з одним і не передбачає модифікування. Гакерська культура піде на пожертву заради створення суцільних простих вражень споживачів продукції.

Це змусило Джобса оголосити про те, що операційні системи Macintosh не будуть дійсними для технічного забезпечення інших компаній. Після того як частка ринку Apple звузилася до менш як 5%, підхід, утиіений компанією Microsoft, був проголошений переможцем у сфері персональних комп’ютерів.

Утім, у довгостроковій перспективі існували й деякі переваги моделі Джобса. Навіть із маленькою часткою на ринку Apple могла отримувати великий прибуток, тоді як інші виробники наповнювали ринок товаром. Скажімо, у 2010 році Apple мала лише 7% прибутку на ринку персональних комп’ютерів, але вона отримала 35% операційного прибутку.

Суттєвішим є те, що в ранніх 2000-х роках наполегливість Джобса щодо цілковитої інтегрованості надала Apple перевагу при виробленні цифрової стратегії, і це дозволило підключати портативні пристрої до стаціонарних комп’ютерів. Скажімо, iPod був частиною закритої і повністю інтегрованої системи. Щоби користуватися ним, треба було послуговуватися програмним забезпеченням iTunes від Apple і завантажувати наповнення крамниці iTunes. У результаті iPod, як і iPhone та iPad, котрих випустили пізніше, став елегантним сяючим пристроєм, на відміну від заплутаної продукції конкурентів, яка не провокувала у клієнтів цілковитих вражень.

Стратегія спрацювала. У травні 2000 року ринкова цінність Apple склала 1/20 віц тієї, що була у Microsoft. У травні 2000 рощ Apple випередила МсгодаД як найвартісніша світова технологічна компанія, ідо вересня 2011 року компанія коштувала на 70% більше, ніж Microsoft. У першому кварталі 2011 року ринок персональних комп’ютерів Windows зменшився на 1 %, а ринок Macintosh виріс на 28 %.