Дмитро Ярош - НАЦІЯ І РЕВОЛЮЦІЯ

“Тризубвіці” для мене є важливими партнерами, братньою організацією. Це організація, для котрої її ідеї - не фасад, не ширма з красивих слів, а дороговказ до дій. Це - одна з найпотужніших українських молодих патріотичних сил.

Ми разом боремося проти приватизації Почаївської лаври, національної історичної та духовної святині, однією конфесією. Ми разом встановлюємо пам'ятники, відновлюємо могили борцям за волю України, організовуємо громадські заходи, захищаємо національні та соціальні права українців.

Я вдячний “Тризубу” за співпрацю, за їх посильну участь у наших спільних акціях. Без його активістів, готових на все заради перемоги української справи, нам би не багато чого вдалося.

Дмитро Ярош, провідник і очільник Тризубу, є інтелектуалом і організатором водночас. Ця його праця - це і зліпок нашого часу, і дороговказ у майбутнє. І навіть дискутуючи з його окремими позиціями, зазначу: у наш час, коли так бракує дієвих патріотів, він веде “Тризуб” саме цим шляхом.

Бажаю Дмитрові і Організації, котру довірено йому провадити, сили і наснаги, відчуття Духу Предків, і сподіваюся на десятки і сотні спільних проектів у майбутньому.

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО

Націоналізм як креативна дія, як вічний порив до самоствердження, як нескорений дух національної свободи – це постулати незнищенності й сили ідеології українського опору. Не завжди і не кожне суспільство здатне піднятися до лицарської етики націоналізму, забезпечити гармонійний розвиток своєї країни. Тим більше суспільство, вражене бацилами холуйства, пристосуванства, відступництва. Тоді країна і народ стають заручниками й жертвами зграйки хитрих ділків від політики і хижаків міжнародного капіталу. Тоді, наче гігантські гангренні рани, розростаються у світі імперії, що пожирають народи, руйнують духовні основи, заганяють мільйони в кайдани видимого й невидимого рабства. Глобальний космополітизм висушує душі, підмінює вартості, руйнує відчуття істини.

Сьогоднішній український національний рух ще заслабкий, бо дезорієнтований лжевченнями, здрібнілий через безпринципність і партійницьку кон’юнктурщину своїх лідерів. Нація розгублена й отруєна безвір’ям. Лише відновлений Орден Національного Чину може повернути їй надію і перспективу, лише всеохопна національна революція – революція як вічне самооновлення нації, шляхетний порив до Добра – зможе розбудити в ній нову вітальну силу.

Це головні тези книжки, написаної на перехресті політології й ідеології, чесно спрямованої на аналіз найбільш болючих і неприємних проблем сучасної України. Книжки-звернення до молодих націоналістів, які формуватимуть наше майбутнє, і до досвідчених політиків, які несуть відповідальність за сучасність. Її мета – розбудити Правду, наснажити Волю, ще раз ствердити головні принципи Націоналізму як єдиної запоруки українського історичного Успіху.

Олег БАГАН

Життєвим шляхом можна прямувати з вірою та честю, а можна перетворити його в суцільну ганьбу та безчестя. Це стосується як окремих особистостей, так і певних людських спільнот. Усе залежить від мети й наміру, з якими люди долають свій земний життєвий шлях…

Вважаю за честь надану мені можливість написання передмови до книги мого побратима Дмитра Яроша, котрий багато років очолював ВО “Тризуб” ім. С. Бандери і сьогодні є одним із лідерів націоналістичного руху в Україні.

Отже, декілька слів про автора та про саму працю.

Вже більше двадцяти років ми йдемо пліч-о-пліч нелегкою дорогою боротьби, поразок та перемог. Разом побували у важких, деколи екстремальних ситуаціях, разом втішалися спільними перемогами і здобутками, разом долали труднощі та переживали невдачі. Із упевненістю можу сказати про мого найближчого побратима й друга словами великого Кобзаря: “У нас нема зерна неправди за собою”.

Дмитро Ярош разом зі славної пам’яті Провідником Василем Іванишиним, нашим Батьком, створював “Тризуб” ім. С. Бандери. Він же став наступним Головним Командиром Організації після друга Василя. Під його керівництвом “Тризуб” міцнів, гартувався та набирав сил у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу.

Друг Дмитро провів Організацію через роки випробувань і зударів з антиукраїнськими силами, зберіг та зміцнив Батькове дітище для подальшої боротьби за українську національну державу. Безумовно, вдалося далеко не все – були невдачі, прикрі помилки, прорахунки. Але “Тризуб” існує, і нині він є вагомим чинником на українській політичній арені, котрого остерігаються недруги та поважають друзі й прихильники.