Директиву № 1 передали у штаби військових округів, там її розшифрували і на її основі почали писати вказівки штабам армій. Зашифрували, відправили. У штабах армій отримали, розшифрували, прочитали і почали складати вказівки штабам корпусів... Коли наймудріші вказівки Жукова дійшли до військ, уже давно горіли аеродроми, рвалися склади з боєприпасами, густо диміли сховища нафти, німецькі танки душили передові радянські дивізії, а нашим військам оголошували категоричні вимоги видатного полководця ХХ століття: не піддаватися на провокації! Ніяких заходів без особливого розпорядження не проводити!
Директива № 1 була по суті смертним вироком Червоній Армії: не чинити опір, коли в тебе стріляють!
Генерал, який підписав цей маячний документ, якби був у нього розум, повинен був прикидатися дурником: так, я таке підписав, бо обстановки не розумів. Але наш стратег вирішив прикидатися розумним: я першим зрозумів, що це війна! Я це зрозумів ще ввечері 21 червня, а дурний Сталін навіть 22 червня відмовлявся ситуацію розуміти...
Жукову вірити не можна.
Але якщо ми Жукову повіримо, тоді виникає багато запитань. Жуков зрозумів: це не провокація, а війна, і ПІСЛЯ ЦЬОГО віддав військам наказ на провокації не піддаватися. Навіщо? Він - ворог народу? Шкідник? Він був завербований гітлерівцями і за їх наказом підставив Червону Армію під розгром? Чи він здійснював злочини за власною ініціативою? Навіщо він цю гидоту вчинив? Через любов до Гітлера? Через ненависть до свого народу? Якщо повірити розповідям Жукова, тоді виникають питання і до наших вождів. Ви знали, що Жуков віддав злочинний наказ, який погубив Червону Армію. Зробив це він не з дурості, а навмисно. Чому ж ви його прославляєте? Ви теж є ворогами народу і шкідниками? Щоб не нарватися на такі звинувачення, нашим вождям і всім нам краще не сприймати всерйоз вигадки Жукова.
Нам описують боягузливого Сталіна, який нічого не робив у момент початку війни, і мудрого Жукова, який слав директиви військам. А про мене, краще нічого не робити, ніж слати ТАКІ директиви.
Жуков повинен був або подібних наказів не віддавати, або створити таку систему управління, яка дозволяла б у момент початку війни, а ще краще - до її початку, всі раніше накладені обмеження на застосування зброї скасувати. Треба було придумати якийсь сигнал, який можна було б довести відразу до всіх військ.
Будь-яка армія вступає в оборонну війну без усяких наказів, точно як вартовий на посту відбиває напад, не чекаючи ніяких додаткових розпоряджень, директив або сигналів. Але Жуков суворо наказав у бій не вступати, вогню не відкривати. Раз ввів такі заборони, мусиш придумати одне коротке звучне слово: «Заслін», «Сапфір», «Тайга» і заздалегідь обумовити їх значення. Нехай підлеглі знають: якщо таке слово передав начальник Генерального штабу, отже, всі заборони скасовуються. Цей сигнал дозволяє вести бій. Він означає: ВІЙНА!
Але Начальник Генерального штабу генерал армії Жуков рік тому публічно плакав про прийдешні жертви. З того моменту він «усе своє життя присвятив прийдешній війні». П'ять місяців сидячи в кріслі начальника Генерального штабу, думав про війну, але не придумав короткого слова на випадок, якщо буде потрібно оповістити країну й армію про початок війни.
Понад те, що Жуков залишив усю армію без усяких планів, але він ще НАКЛАВ ЗАБОРОНУ НА ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ. Але й цього замало. В момент початку війни Жуков ЗАБУВ зняти накладені ним заборони. А розгром 1941 року він пояснив тим, що «ворог був сильніший», що «війська були нестійкими, вони впадали в паніку і втікали». Жуков постійно розповідав про дурного і боягузливого Сталіна. Рано вранці 22 червня 1941 року Сталін не вірив, що почалася війна. А мудрий Жуков розумів: це війна. Якщо ти розумієш, дзвони на сполох! Тисни на всі кнопки! Зривай пломби на важелях! Вмикай сирени! По всіх каналах жени шифровки командувачам фронтів і армій і кричи в телефон відкритим текстом, щоб розкривали «червоні пакети». Передай своє розуміння обстановки підлеглим! Вони, дурні, не розуміють, що почалася війна, але ти ж геній! Розкажи ж їм, що мир закінчився!
Але Жуков не робить нічого. Так поясніть же мені, кому потрібна мудрість Жукова, якщо ця мудрість не виходить за стіни кремлівського кабінету? Що толку від такої мудрості? Яка користь, якщо Жуков усе розуміє і все знає, але військам свого знання й розуміння обстановки не повідомляє?
Обов'язок командувачів фронтів, флотів, армій, флотилій, командирів корпусів, дивізій, бригад, полків, батальйонів, рот і взводів - командувати своїми військами, відбивати удари супротивника. Але вони не виконують своїх обов'язків, бо пов'язані наказами вогню не відкривати. А обов'язок Жукова - оповістити війська про початок війни. У своїх діях Жуков не пов'язаний нічим. Так чому він не виконує свої обов'язки?
Читать дальше