Александр Майоров - Русь, Византия и Западная Европа - Из истории внешнеполитических и культурных связей XII—XIII вв.

Sturdza M.D. Dictionnaire Historique et Généalogique des Grandes Familles de Grèce, d'Albanie et de Constantinople. 2-е ed. Paris, 1999. P. 208.

Mika N. Walka o spadek po Babenbergach… S. 40.

В некоторых изданиях письмо датируется 1230 г., см.: Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae / Studio et opera A. Boczek. T. II. Olomucii, 1839. Nr. CCVII. P. 225; Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae et Moraviae / Ed. C.J. Erben. T. I (600–1253). Prahae, 1855. Nr. 765. P. 358.

[Epistola Friderici II imperatoris ad Venceslavum I Boemorum regem] // MGH. Legum sectio IV: Constitutiones et acta publica imperatorum et regum / Ed. L. Weiland. T. II. Hannoverae, 1897. P. 272.

Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. III. Київ, 1993. С. 53–54, примеч. 3.

Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. М., 1968. С. 257.

Lechner K. Die Babenberger. Markgrafen und Herzoge von Österreich. 976–1246. Wien; Köln; Graz, 1976. S. 271–283.

Continuatio Sancrucensis II. a. 1234–1266 / Ed. W. Wattenbach // MGH. SS. T. IX. Hannoverae, 1851. P. 638. См. также: Lechner K. Die Babenberger. S. 281; Scheibeireiter G . Die Babenberger. Reichsfürsten und Landesherren. Wien; Köln; Weima, 2010. S. 321.

Brunner K. Zum Prozeß gegen Herzog Friedrich II. vom 1236. // Mitteilungen des Instituts für österreichische Geschichtsforschung. Bd. 78. Innsbruck, 1970. См. также: Hausmann Fr. Keiser Friedrich II. und Österreich // Probleme um Friedrich II. / Hrsg. von J. Fleckenstein. Sigmaringen, 1974 (Vorträge und Forschungen. Bd. 16).

См.: Stürner W . Friedrich II. Der Kaiser. 1220–1250. Teil II. Darmstadt, 2000. S. 282, 302, 304.

Lechner K. Die Babenberger. S. 283–287. См. также: Juritsch G . Geschichte der Babenberger und ihrer Länder. 976–1246. Innsbruck, 1894. S. 555–580.

ПСРЛ. Т. II. М., 1998. Стб. 776–777.

Грушевський М.С. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи // ЗНТШ. Т. XLI. Львів, 1901. С. 27.

Грушевський М.С . Історія України-Руси. Т. III. С. 53–54.

Котляр Н.Ф . Комментарий // Галицко-Волынская летопись: Текст. Комментарий. Исследование / Под ред. Н.Ф. Котляра. СПб., 2005. С. 244. См. также: Головко О.Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006. С. 313.

Пашуто В.Т. 1) Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950. С. 217; 2) Внешняя политика Древней Руси. С. 257–258.

Chronici Hungarici compositio saeculi XIV // Scriptores Rerum Hungaricarum tempere ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum / Ed. E. Szentpétery. Vol. I. Budapestini, 1937. P. 467.

Лабунька М. Князь Данило Галицький і коронація угорського короля Бели IV (Чин Officium Stratoris) // До джерел: 3б. наук. праць на пошану О. Купчинського з нагоди його 70-річчя. T. І. Львів, 2004; Волощук М.М . Даниил Галицкий и Бела IV: К реконструкции русско-венгерских отношений 30-х годов XIII в. // RA. 2006 год. / Отв. ред. А.Ю. Дворниченко, А.В. Майоров. СПб., 2006. См. также: Майоров А.В . Внешняя политика Даниила Романовича в середине 1230-х годов // Княжа доба: історія і культура / Відп. ред. Я. Д. Ісаєвич. Вип. 2. Львів, 2008.

Bartnicki M . Polityka zagraniczna księcia Daniela Halickiego w latach 1217–1264. Lublin, 2005. S. 183–185; Dąbrowski D . Stosunki pomiędzy Romanowiczami a królem Węgier Belą IV i niektórymi książętami polskimi w latach 1235–1240 (ze szczególnym uwzględnieniem polityki koligacyjnej) // Княжа доба: історія і культура / Відп. ред. Я. Д. Ісаєвич. Вип. 1. Львів, 2007. С. 83–87.

ПСРЛ. Т. II. Стб. 776.

«Według jednego rocznika niemieckiego do Wiednia do cesarza przybyli posłowie króla Rusi» ( Włodarski B . Polska i Rus (1194–1340). Warszawa, 1966. S. 136–137).

Котляр Н.Ф. Комментарий. С. 244.

Mandatum ad Alexandrum, filium Henrici, ut Henrico Baumo de Wienna mercatori pro marcis argenti mille quas in camera mutuavit, frumenti salmas quatuor millia quadringentas sexaginta duas et mediam de regno libere extrahendas exhiberi faciat // Historia diplomatica Friderici Secundi: sive constitutiones, privilegia, mandata, instrumenta quae supersunt istius imperatoris et filiorum ejus; accedunt epistolae paparum et documenta varia / Ed. J.-L.-A. Huillard-Bréholles. T. V: A mense Ianuario 1237 ad mensem Augustum 1241. Paris, 1860. Pars 2.

Ibid. P. 677–678.

Ibid.

«…pro expensis quas de mandato nostro fecerat, nobis dudum existantibus in Winna, pro nunciis regis Ruscie, pro quibus videlicet obligaveramus ei villam unam in Austria tenendam et usufruendam sibi quousque de ipsa pecunia quietaretur a nobis, et occasione guerre villam ipsam habere non potuit nec tenere…» (Ibid. P. 677–678).

См.: Opll Fr. Studien zur frühen Wiener Handelsgeschichte // Wiener Geschichtsblätter. Bd. 35. Wien, 1980. S. 59 f.

Fridericus Romanorum imperator, Petro de Castaldo, magistro procuratori curiae loco Alexandri filii Henrici statuto, denuo mandat ut Henrico Baumo de Wienna mercatori 4462½ salmas frumenti assignari faciat pro quietatione mutui // Historia diplomatica Friderici Secundi… T. V, pars 2. P. 993–994.

Regesta Imperii. T. V: Jüngere Staufer 1198–1272 / Ed. J. Fr. Böhmer. Bd. I: Die Regesten des Kaiserreichs unter Philipp, Otto IV, Friedrich II, Heinrich (VII), Conrad IV, Heinrich Raspe, Wilhelm und Richard / Bearb. J. Ficker und E. Winkelmann. Innsbruck, 1881. Abt. 1. S. 442. Nr. 2209a; см. также: Nr. 2713.

Lohrmann K., Opll Fr. Regesten zur Frühgeschichte von Wien. Wien, 1981. Nr. 574. S. 143.