Александр Майоров - Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона

ПВЛ. С. 54.

MGH. SS. 1878. Т. VIII. Р. 25. См. также: Латиноязычные источники по истории Древней Руси: Германия. IX — первая половина XII в. / Сост., пер. и комм. М. Б. Свердлова. М.; Л., 1989. С. 111.

См.: Paszkiewicz Н . Początki Rusi. Rozdz. IV; Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь в X–XI вв. М., 1964. С. 101–102; Свердлов М. Б. Известия немецких источников о русско-польских отношениях конца X — начала XII в. // Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. М., 1972. С. 147; Wasilewski Т. Dulębowie — Lędzianie — Chorwaci: Z zagadnień osadnictwa plemiennego i stosunków politycznych nad Bugiem, Sanem i Wisłą w X wieku // PH. 1976. T. 67. № 2; Головко А. Б . Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X — первой трети XIII вв. Киев, 1988. С. 13–14; Назаренко А. В . Древняя Русь на международных путях. Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX–XII вв. М., 2001. С. 359.

Hudud al'-Alam. «TTie Regions of the World». A Persian Geography circa 372 A. H.–982 A. D. / Transl. and expl. by V. Minorsky; With the preface by V. V. Barthold transl. from the Russian. London, 1937. P. 67, 76, 159. См. также: Новосельцев А. П. Восточные источники о восточных славянах и Руси VI–IX вв. // Древнерусское государство и его международное значение. М., 1965. С. 389, 399.

Новосельцев А. П . Восточные источники… С. 388.

Там же. С. 390.

Там же. С. 391.

Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских. СПб., 1870. С. 266; Marquart J. Osteuropäische und Ostasiatische Streifzüge. Ethnologische und historischtopographische Studien zur Geschichte des 9. und 10. Jh. Leipzig, 1903. S. 471; Lewіckі T. Państwo Wiślan-Chorwatów w opisie Al-Masudiego // SCP. 1948. Styczeń — grudzień. S. 30; Новосельцев А. П. Восточные источники… С. 394.

Hudud al'-Alam. P. 5, 430; Lewicki T . Państwo Wiślan-Chorwatów… S. 30, prz. 6.

Hudud aP-Alam. P. 217. См. также: Labuda G. Polska, Czechy, Rus' i kraj Lędzian…

Hаvlik L . LIzemni rozsah Velkomoravske fiśe // SSL 1960. T. 3. S. 42; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 157–158.

Войтович Л. В. Карпатські хорвата в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи… С. 121.

Крюков В . Чи знали арабські автори ІХ–Х ст. про Карпати і карпатських слов'ян? // УМ. 1993. Вип. IV.

Любавский М. К . Историческая география России в связи с колонизацией. СПб., 2000. С. 71; Paszkiewicz Н . Początki Rusi. S. 394–396; Persowski Fr. Srudia nad pograniczem polsko-ruskim… S. 62; Tимощук Б. О. Східні хорвата.

Барсов Η. П . Очерки русской исторической географии. С. 94–95; Łowmiański Н . Początki Polski. Т. II. S. 198–199.

Седов В. В . Восточные славяне… С. 125–127, карта 18; Тимощук Б. А. Восточные славяне… С. 173.

Dvornі k Fr. The Making of Central and Eastern Europe. P. 13, 280.

См. главу 4 настоящей работы.

Hauptmann Lj. 1) Dolazak Hrvata. S. 88–120; 2) Das Regensburger Priwileg von 1086 für das Bistum Prag // MIfOG. 1954. T. 62. S. 147; Županić N . Prvobitni Hrvati // Zbomik Kralja Tomislava; Hruby V. Püvodni hranice biskupstvi praźskćgo a hranice fiSe ćeskć v 10 stoleti // ĆMM. 1926. T. 50. S. 95 n.; Rus J . Slovanstvo in vislianski Hrvatje 6. do 10. stoletje // Et. 1933. T. 6; Vernadsky G . Great Moravia and White Chorvatia // JAOS. 1945. Vol. LXV. T. 3. P. 257–259; Jamka J. Uwagi o badaniach lingwistycznych nad przeszłością Słowian w świetle archeologii protohistoiycznej // PS. 1952. T. 3. S. 34; Оболенский Д . Византийское содружество наций. С. 69; Мandić D . Hrvati i Srbi dva stara razlióita naroda. München, 1971. S. 13 f.; Vlahоvić P. Current theories about the settlement of Slavs in the contemporary Yugoslavian countries and their anthropological conformation // ES. Bratislava, 1972. T. 4. P. 25–41; Váňa Z. The World of the Ancient Slavs. London; Praha, 1983; Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji. S. 247–249; Войтович Л. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. Львів, 1998. Т. І. С. 62.

Ильинский Г. Белая Хорватия // SO. 1930. Т. 9; Lеwісkі Т. Państwo Wiślan-Chorwatów… S. 24–34; Grafenauer B . Prilog kritici izvjeStaja Konstantina Porfirogeneta o doseljenju Hrvata // HZ. 1952. G. 5. S. 34–37; Historija naroda Jugoslavia. Zagreb, 1953. S. 91; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 130–200; Skowronek J., Tanty M., Wasilewski T. Historia Słowian południowych i zachodnich. Warszawa, 1977. S. 23; Kronsteiner O. Gab es unter den Alpenslawen eine kroatische ethnische Gruppe? // WSJ. 1978. Bd24. S. 141; Fine J. V. A. Jr. The Early Medieval Balkans. A Critical Survey from the Sexth to the Late Twelfth Century. Ann Arbor, 1983. S. 56–57; Repeta J. Przegląd badań nad etnogenezą Łemków // Wierchy. 1993. T. 57. S. 194–195. См. также: DAI. P. 116; ОУИ. C. 370. Прим. 14; C. 375. Прим. 1; BIN. S. 161. Anm. 326.

Widajewicz J . 1) Państwo Wiślan. Kraków, 1947. S. 13–30; 2) Pierwotne dzieje Polski // PZ. 1952. № 11–12. S. 374–380; Labuda G. 1) Pierwsze państwo słowiańskie. Państwo Samona. S. 194n.; 2) Polska, Czechy, Rus' i kraj Lędzian… S. 193; Lehr-Spławiński T . Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich; Turek R. Die frühmittelalterlichen Stämmegebiete in Böhmen. Praha, 1957. Passim, Mape 3; Havlik L. Tfi kapitoly z najstarSich ćesko-polskych vztahü // SHS. 1961. T. 4. S. 17–26; Nalepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci; Uwagi dotychące kwestii genezy osadnictwa Ruskiego na Polskim Podkarpaciu // AAC. 1997–1998. T. 34. S. 163–165.