Александр Майоров - Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона

PDP. 1970. T. VIII. Cz. 2. S. 134–135; MGH. SS.T. VI. P. 362. См. также: Павинский А. Полабские славяне. СПб., 1871. С. 59.

Шафарик П. Й . Славянские древности. М., 1837. Т. I, Кн. 1. С. 257–258.

Adam Bremensis gęsta Hammaburgensis ecclesiae pontificum. Hannoverae; Lipsiae, 1917. P. 240.

Гельмольд . Славянская хроника. Μ., 1963. С. 33.

Шафарик П. Й . Славянские древности. Т. I, Кн. 1. С. 259.

Тиxанова М. А. 1) Борочицкий клад // СА. 1956. Вып. 25; 2) Ласковский клад // СА. 1960. № 1; Кухаренко М. Ю . О качинской находке V в. // Древности эпохи великого переселения народов V–VI вв. М., 1982; Гарбуз Б. Б . Золотий медальйон з с. Верхівці (Ружинський район) // Археологія. 1993. № 1; Козак Д. Н . Готські скарби Волині початку раннього середньовіччя // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тисячолітті н. е. [До 70-річчя В. Д. Барана]. Київ; Львів, 1999.

Кропоткин В. В . Лукашевский клад бронзовых римских монет IV в. // Нумизматика и эпиграфика. М., 1960. С. 215.

Тejrаl J. Mahren im 5. Jahrhundert. Praha, 1973. S. 13, 14, 16–18, Abb. 10.

Козак Д. H. Готські скарби Волині… С. 91. См. также: Козак Д. Н . 1) Взаємовідносини слов'ян і германців на території України в першій половині І тис. н. е. // Археологія. 1993. № 1. С. 34–35; 2) До проблеми свівіснування слов'ян і германців в Україні у другій чверті І тис. н. е. // Старожитності Русі-України. [До 70-річчя М. Ю. Брайчевського]. Київ, 1994. С. 35–36.

ОУИ. С. 200–203.

Altheim F . Geschichte der Hunnen. Berlin, 1959. BdL S.76f, 351; Wolfram H . 1) Geschichte der Goten. S. 314; 2) Готы. C. 360.

Скржинская E. Ч . Комментарии. C. 323. Прим. 314; Сeдов В. В . Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 191.

CДПИС. Т. 1. С. 106, 107.

Шелов-Коведяев Ф. В . Древнегреческие периплы. Перипл обитаемого моря Скилака Кариандского // ВДИ. 1988. № 2. С. 133.

Об этом прямо говорит Плиний Старший, упоминая «славную реку Тиру, по имени которой назывался город (Тира. — А. М .) , прежде называвшийся Офиуссой» (Plin., NH. IV, 82) .

Браун Ф. А . Разыскания в области гото-славянских отношений. Т. I. СПб., 1899. С. 206.

Žuраnić N . Prvi nosilci etnićkich imen Srb, Hrvat, Ćech s Ant // Et. 1928. T. 2. S. 79 n.; Вернадский Г. В . Древняя Русь. С. 148.

Зубарев В. Г . 1) Северное Причерноморье в историко-географической концепции Клавдия Птолемея. Тула, 1998. С. 63; 2) Историческая география Северного Причерноморья по данным античной письменной традиции. М., 2005. С. 165–166.

Каспарова К. В., Максимов Е. В . Культура Поянешти — Лукашевка // Славяне и их соседи в конце I тысячелетия до н. э. — первой половине I тысячелетия н. э. М., 1993. С. 86, 94.

Czekanowski J. Wstęp do historii Słowian. Warszawa, 1953. S. 173, 187, 194, 205, 247, 252, 338; Vernadsky G . Das frühe Slawentum // Historia Mundi. Bem, 1956. T. V. S. 264 ff.; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12. S. 62. См. также: Sulimirski T . Sarmaci w Polsce. XII // RPTNO. R. 1961–1962.

Kucharski E . Żywioł alański (jaski) w Karpatach Wschodnich. Warszawa, 1938; Kuczyński S. M . Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. Warszawa, 1965. S. 43 n.

Кunуsz A. Grodziska w województwie Rzeszowskim // MSROA. R. 1966. S. 52–53; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 69.

СДПИС. T. II. С. 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 254, 255, 256, 257.

Там же. С. 34, 35, 59, 60, 262, 263.

Там же. Т. I. С. 316, 317, 332–336.

Vasmer М . Iranier. S. 37. — См. также: КБН. Указатели. С. 859.

Вернадский Г. В . Древняя Русь. С. 174–175.

Lehr-Spławiński Т. Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich // PS. 1951. T. 2. S. III; Gaczyński J. Z . Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 63.

Łowmiański H . Początki Polski. T. II. Warszawa, 1964. S. 273.

Gaczуński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 64.

Łowmiański Н. Początki Polski. T. II. S. 273–275 nn.; Kostrzewski J., Chmielewski W., Jażdżewski K. Pradzieje Polski. Warszawa, 1965. S. 296, 301; Kunysz A . Osadnictwo wczesnośredniowieczne w dawnej Ziemi Sanockiej ze szczególnym uwzględnieniem Sanoka w świetle źródeł archeologicznych // RWR. 1960/61. T. 3. S. 70, ryc. 9.

Łowmiański H . Początki Polski. T. II. S. 279; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 64.

Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 112, 200,411; Т. III. Warszawa, 1967. S. 68–69.

Реrsоwski Fr. Srudia nad pograniczem polsko-ruskim w X–XI w. Wrocław etc., 1961. S. 62; Кunуsz A . Osadnictwo wcześnosredniowieczne… S. 91.

См. гл. 4 настоящей работы.

Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji // PS. R. 1986/1987. T. 36/37. S. 248.