Геродот: Історії в дев'яти книгах. КнигаVIII: Уранія

15. Проте, на третій день стратеги варварів, обурені тим, що такі нечисленні кораблі завдали їм стільки шкоди, і, побоючися незадоволення Ксеркса, вже не чекали, щоб елліни розпочали битву, але, заохочуючи один одного, вийшли у відкрите море опівдні. І збіглося так, що того самого дня відбулися ці морські бої і бій на суходолі в Фермопілах. Для тих, хто бився на морі, головною метою була оборона Евріпу, а для тих, хто був із Леонідом,-захист проходу. Отже, вони підбадьорювали один одного, щоб не допустити варварів увійти в Елладу, а метою їхніх супротивників було знищити еллінський флот і заволодіти проходом.

16. Поки флот Ксеркса виступав у бойовому строю, елліни залишалися нерухомими в Артемісії. А варвари, розташувавши свої кораблі півколом, почали їх оточувати, щоб охопити їх із усіх боків. Тоді і елліни попливли їм назустріч і почався бій. Під час цієї морської битви флоти билися з однаковою відвагою. Флот Ксеркса зазнавав шкоди через велику кількість кораблів, які заважали один одному і зштовхувалися між собою. Проте він тримався і не відступав, бо перські моряки вважали ганебним для себе, щоб їх змусили тікати такі нечисленні кораблі. Звичайно, сталося так, що багато еллінських кораблів і багато людей загинуло, але далеко більше кораблів і людей у варварів. Так точилася битва, коли вони розійшлися.

17. Під час морського бою серед Ксерксових воїнів відзначилися, зокрема, єгиптяни , які серед інших подвигів, захопили в полон п'ять еллінських кораблів разом із їхніми залогами. Серед еллінів відзначилися афіняни і серед афінян Клейній (2), син Алкібіада, який взяв участь У поході своїм коштом і привів двісті чоловік і свій власний корабель .

18. Коли обидва супротивники відступили, вони з радістю поквапилися повернутися на свої бази. Елліни, коли відступили і повернулися після морського бою, забрали з собою вбитих(1) та уламки кораблів, бо вони зазнали багато втрат і найбільш із них афіняни, в яких постраждала половина всіх кораблів, і вони вирішили тікати (2) до материкової Еллади.

19. Тоді Фемістокл подумав, що якби елліни могли відокремити від варварів союзницькі кораблі іонійців(1) та карійців, то вони спромоглися б розправитися з рештою ворожого флоту. На той час,– коли евбейці навантажували на судна свою худобу, він зібрав в одному місці стратегів і сказав їм, що має певний засіб, із допомогою якого він сподівається відокремити від царя найкращих своїх союзників. Він не переказав їм ніяких подробиць щодо цього, лише додав, що тепер, коли так стоять справи, ось що слід їм зробити: хай вони заріжуть із худоби евбейців, скільки кожен захоче (бо, він сказав, що буде краще, коли військо візьме собі, ніж це візьмуть вороги), і, крім того, він порадив їм наказати своїм людям запалити вогнища (2), а щодо часу їхнього повернення в Елладу, то він бере на себе відповідальність, щоб вони прибули туди без жодної шкоди для себе. Вони погодилися зробити це, одразу запалили вогнища і кинулися різати худобу.

20. Треба зазначити, що евбейці не звернули уваги на оракул Бакі-да(1), вважаючи його за незначний, і через це не перенесли нічого до безпечного місця, і не зробили собі заздалегідь запасів на випадок можливої війни, і через це опинилися в тяжкому становищі. А ось який був той оракул Бакіда: