Владимир Сядро - 1000 фактів про Україну

У Закарпатті найбільшої популярності набула українська команда СК «Русь», яка стала у 1933-му та 1936 році абсолютним чемпіоном Словакії та брала участь у чемпіонаті вищої чехословацької ліги. Окрім того, вона стала першою командою в Європі, яка почала регулярно користуватися літаками для польотів на календарні ігри.

В історію українського спорту назавжди увійшли легендарні футбольні матчі, що відбулися у 1942 році в окупованому німцями Києві. В них команда «Старт», до якої входили колишні гравці «Динамо» та «Локомотива», грала проти команд угорських, румунських та німецьких футболістів. Вирішальним був матч з німецькою командою «Flakelf». Незважаючи на наказ програти противнику, українські футболісти одержали перемогу з рахунком 5:3. Після матчу гравців «Старту» відправили до Сирецького концтабору, де було розстріляно гравців команди Івана Кузьменка, Миколу Трусевича, Миколу Коротких та Олексія Кузьменка. Інші гравці загинули в застінках гестапо. У 1943 році в статті, написаній зі слів киян, письменник Лев Кассіль назвав гру «Старта» з німецькою командою «Матчем смерті».

У роки Великої Вітчизняної війни відомі майстри спорту зі зброєю в руках відстоювали права українців на мирне життя. Багаторазовий чемпіон з велоспорту Ю. Гаммерштедт брав участь у славетному нічному бою за Зеєловські висоти та штурмував Берлін. За роки війни його танк підбивали шість разів, а у 1950 році він знову став чемпіоном СРСР з велоспорту (шосе). М. Корнієнко – неодноразовий чемпіон з морського плавання – під час бойових дій проплив у крижаній воді Сивашу 17 км, щоб своєчасно доставити важливі відомості командуванню. Відомий легкоатлет Іван Раєвський відзначився у боях під Сталінградом, а потім загинув, визволяючи від окупантів рідний Харків. Рекордсмен-десятиборець А. Коккінакі пройшов на війні шлях від сержанта до командира кулеметного відділення. Важко поранений в руку, він зміг повернутися до спорту і став після війни чемпіоном з кидання молоту. Відважним снайпером був майстер із спортивної стрільби Л. Павлюченко. Видатна лижниця з Харкова Л. Пашкова довго воювала у партизанському загоні, потім закінчила курси парашутистів-десантників і командувала окремою винищувальною лижною ротою, брала участь в обороні Москви та Ленінграда, в боях на Курсько-Орловській дузі та у визволенні рідного міста.

Участь українців у світовому олімпійському русі почалася ще у кінці ХІХ століття. Тоді українець, 56-річний генерал О. Бутковський з Полтавщини, став одним із засновників олімпійського руху. Він входив до складу Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1894-го по 1900 рік. Тільки через століття (1994 р.) ще один українець, всесвітньовідомий спринтер В. Борзов знову зайняв цю почесну посаду.

Перший в Україні Державний інститут фізичної культури відкрився у Харкові у 1930 році, а у п’яти інших містах в той самий час з’явилися спортивні технікуми. До 1970 року в країні нараховувалося 705 стадіонів, 287 плавальних басейнів та ще тисячі спортивних баз і залів.

Починаючи з 1952 року, українські спортсмени у складі збірної СРСР брали участь у кожній Олімпіаді. Протягом 15 років виступала за збірну уродженка Донецька гімнастка Поліна Астахова. Вона брала участь у трьох Олімпіадах та стала володаркою дев’яти нагород, з яких п’ять – золоті.

Вісімнадцять разів підіймалася на олімпійський п’єдестал Лариса Латиніна – одна з найвидатніших гімнасток ХХ століття. Спортсменка з Херсона брала участь у трьох Олімпіадах і встановила рекорд за кількістю медалей серед усіх спортсменів світу за сторічну історію Олімпійських ігор – 18, з яких дев’ять було золотими. Досягнення Л. Латиніної було перевершено тільки в 2012 році. Американський пловець М. Фелпс виграв 22 золоті медалі.

Лариса Латиніна

Протягом 18 років відстоював честь України на Олімпійських іграх видатний гімнаст Борис Шахлін, завоювавши шість золотих медалей. Про своє життя в спорті він розповів у книзі «Моя гімнастика».

Відомий майстер спортивної ходьби сумчанин В. Голубничий брав участь у п’яти Олімпіадах і отримав дві золоті, бронзову та срібні медалі. Жоден чемпіон в цьому виді спорту не виступав так довго. Міжнародною федерацією атлетики Голубничого оголошено «Скороходом ХХ століття».