Ярослав Небелюк - Анна Ярославна - українська княжна на королівському престолі Франції в XI. сторіччі

Відколи живуть українці у Франції, то ще й ні разу досі не спромоглися вони засвідчити українськости української княжни. Сором палить обличчя, коли подумати про це. Але ще не пізно. Ще можна дуже багато зробити. Слід би українським культурно-освітнім централям Парижа в порозумінні з українськими церковними чинниками й під їх патронатом організувати кожного року українську релігійно-національну масову маніфестацію в Санлісі в память Анни Ярославни. Датою такої маніфестації може бути хочби й дата посвячення церкви св. Вінкентія.

Ми певні, що такі щорічні масові всеукраїнські маніфестації були б не тільки яскравим виявом нашого пієтизму до нашої княжни, але й у великій мірі вплинули б на французьку громадську думку й показали б французам, що їхня королева не московка, але українка.

Крім цього кожний свідомий українець повинен уважати своїм обов'язком принаймні один раз відвідати Санліс і церкву св. Вінкентія, в якій вітає душа Анни Ярославни.

Вступ ..... 5

Франція на порозі XI. сторіччя ..... 11

Україна часів Ярослава Мудрого ..... 15

Чи віра Анни Ярославни була перешкодою для її одруження з католицьким королем? ..... 19

Анна Ярославна королевою Франції ..... 25

Санліс і абатство св. Вінкентія ..... 29

Власноручний підпис Анни Ярославни ..... 35

Анна Ярославна ґрафинею де-Крепі де-Валюа ..... 37

Анна вертається на королівський двір ..... 41

Останні роки Анни ..... 43

Де поховано Анну Ярославну? ..... 47

Замість закінчення ..... 53

«Anne de Russie, reine de France et comtesse de Valois» par Le Vicomte de Caix de Saint-Aymour, Paris, 1896.

A.-H. JOSSET «Senlis — ville historique et archéologique».

Микола Чубатий: «Українська Католицька Церква», Українська Загальна Енцикльопедія, Т. III. — Львів, Станиславів, Коломия, 1937.

В. Біднов: «Українська Православна Церква», УЗЕ, Т. III.

Marcel Aubert: «SENLIS», Henri Laurens Editeur, Paris, 1933.