Владимир Вятрович - Війна і міф. Невідома Друга світова

«Дружба, скріплена кров’ю» — слова, сказані самим Сталіним, про співпрацю Радянського Союзу з нацистською Німеччиною. Газета «Правда», 25 грудня 1939 р.

У 1939–1940 роках СРСР офіційно визнав та встановив дипломатичні відносини з державами гітлерівського блоку та підтримуваними ними маріонетковими урядами: Словаччиною, Маньчжоу-го, урядом Віші маршала Петена у Франції.

Радянське керівництво обмінювалося зі своїми берлінськими колегами вітальними телеграмами з приводу переможних воєн над сусідами, радянська преса і пропаганда виправдовувала агресивні дії гітлерівців і обливала брудом «англо-американських паліїв війни».

Радянський Союз надав німецькій армії вигідні військово-морські бази на території Кольського півострова, з якого Вермахт у березні 1940 року атакував Норвегію. СРСР постачав люфтваффе метеорологічні зведення під час бомбардування Британських островів.

Радянські криголами здійснили складний шлях Північним Льодовитим океаном і провели через Берингову протоку німецький рейдер «Komet», який потопив і захопив кілька кораблів антигітлерівської коаліції.

Активна співпраця відбувалася і на рівні спецслужб. НКВД та Гестапо координували між собою репресивні акції на території Польщі, створили спільний навчальний центр, а також провели ряд спільних конференцій у Кракові і Закопаному.

Однією із форм співпраці стала передача до рук Гестапо німецьких комуністів, які втекли в Радянський Союз після приходу до влади Гітлера. Більшість із них нацисти убили.

Завдяки торговельним зв’язкам із СРСР Німеччина на першому етапі Другої світової війни успішно долала економічну блокаду Британії, отримуючи від Сталіна всю необхідну для військової економіки сировину.

До самого моменту агресії 22 червня 1941 року німецька промисловість отримала від Радянського Союзу:

— 865 тисяч тонн нафти,

— 140 тисяч тонн марганцевої руди,

— 14 тисяч тонн міді,

— 3 тисячі тонн нікелю,

— понад 1 мільйон тонн лісоматеріалів,

— 2 736 кг платини,

— 1 мільйон 463 тисячі тонн зерна.

Через радянську територію відбувався транзит стратегічної сировини та продовольства з країн Тихоокеанського басейну та Близького Сходу.

Водночас багатьом радянським спеціалістам вдалося побувати на німецьких авіаційних заводах і навіть придбати кілька бойових літаків нової конструкції та крейсер «Лютцов».

Німецький рейдер «Komet». У 1940 р. пройшов Північним морським шляхом у Тихий океан за допомогою криголамів «Ленин», «Иосиф Сталин» і «Лазарь Каганович»

Радянський Союз із вересня 1939 року до червня 1941 року залишався союзником Третього Райху, постачаючи йому необхідні для ведення агресії в Європі сировину, матеріали, інформацію.

По суті це означало, що завоювання Франції та бомбардування Британії відбувалося також і завдяки радянським ресурсам. Німецькі бомбардувальники долетіли до Лондона на радянському пальному.

Не задумуючи війни і прагнучи її уникнути, радянський народ вкладав основні сили і засоби у здійснення мирних господарських планів.

Суть міфу

З огляду на саму природу народного, а через це — миролюбного радянського режиму, СРСР не готувався до війни. Саме з цим пов’язані тимчасові труднощі та поразки у 1941 році.

Факти стисло

У 1941 році СРСР — найбільш мілітаризована держава в світі. Документи радянського керівництва 1940–1941 років свідчать, що всі стратегічні плани війни з Німеччиною передбачали лише наступальну війну.

Факти докладніше

«Готовність до війни» визначається передовсім станом збройних сил держави. На кінець 1930-х років СРСР був найбільш мілітаризованою державою в світі. Воєнні асигнування СРСР у 1939 році становили 26 % видаткової частини бюджету або 12,2 % усього національного доходу країни. У Німеччині в тому самому році ці показники становили 23 % і 9 % відповідно.

До 1941 року збройні сили СРСР лавиноподібно збільшили завдяки введенню з 1 вересня 1939 року загального військового обов’язку.

Витрати на армію у 1941 році зросли до 43 % від видаткової частини бюджету. Особовий склад збільшився більш ніж у 2,5 рази — з 1 мільйона 943 тисяч у 1939 році до 5 мільйонів 700 тисяч у червні 1941 року.