Николай Рубакин - Cеред таємниць і чудес

У 60 році нашого літочислення сталася дивна подія: Веспасіан, римський імператор, убивця й гонитель християн, зробив чудо. Таке чудо можуть творити, за словами віруючих, тільки чудотворці — святі, угодники божі.

Веспасіан зцілив сліпого і недужого. І зробив це на очах у всіх, перед великим натовпом. І це засвідчено багатьма очевидцями.

Чудо відбулося в місті Александрії, у Єгипті. В цьому місті імператор Веспасіан був проїздом. Одного разу, коли він ішов вулицею, до нього підбіг якийсь чоловік, упав навколішки і зі стогоном почав просити ліків від сліпоти.

— Чого ти просиш їх у мене? — заперечливо відповів імператор. — Іди по ліки до лікарів.

— Ні, бог Серапіс наказав мені просити зцілення в тебе, — відповів сліпий і став слізно благати імператора, щоб той плюнув йому прямо в очі і на щоки.

Так розповідає визначний римський письменник того часу Таціт у своїй «Історії», в розділі LXXXL.

Але з просьбою зцілити звернувся до імператора не тільки сліпий. Разом з ним прийшов і недужий, у якого не діяла рука, і прийшов теж за порадою того ж бога Серапіса.

Він також слізно просив імператора «потоптати його гарненько підошвою своєї імператорської ноги».

Імператор Веспасіан, як говорили про нього тодішні християни, був чоловік хоч і грішний, але розумний. Ніяких чудес на своєму віку він до того часу не творив. Почувши прохання про зцілення, імператор засміявся, почав відмовлятися і сказав, що смертний не може творити таких чудес. Але хворі наполягали на своєму, твердячи, ніби бог Серапіс справді до них з’являвся і обіцяв, що їх буде зцілено таким чином… І ось імператор зглянувся на їхнє прохання: сліпому він плюнув в обличчя і в очі, а недужого добряче потоптав.

І хворі зцілились. «У ту ж мить руки недужого стали діяти, — каже Таціт, — а для сліпого засяяв день. Усі, хто був присутній при цьому, і тепер ще розповідають про ті зцілення». І вся Александрія, і весь Єгипет, і вся Римська імперія прославили Веспасіана, і всі побачили, що він, без сумніву, улюбленець богів. І почали придворні називати імператора напівбогом і навіть богом. Чудо, що він учинив, було записано в літописах. Тільки християни того часу не вірили в нього. Вони ніяк не погоджувалися з тим, що чудеса може творити язичник і грішник, до того ж ще й жорстокий гонитель християн.

Але не тільки Веспасіан творив чудеса. Стародавній французький письменник Гельго розповідає, що якось зцілив одного сліпого і французький король Роберт, син Гуго Капета, який царював у XI віці нашої ери. Це зцілення теж було засвідчено, але йому дивувалися значно менше, бо король Роберт був не язичник, а християнин. А втім, і тут було чому дивуватися: король Роберт теж був зовсім не «угодник божий» і хоча й християнин, але дуже поганий. Всі знали, що він «чоловік вельми грішний і жорстокий». Це й видно було з багатьох його справ. Так, наприклад, одного разу король Роберт наказав спалити живцем священика, духовника своєї дружини; іншим разом він звелів те саме зробити з кількома духовними особами в Орлеані за те, що ті не вірили в непогрішимість і необмежену могутність римського папи.

Крім того, король Роберт був грабіжник, клятвопорушник, розпусник і жорстоко пригноблював своїх підлеглих. І все це не перешкодило йому створити чудо.

У старовинних книгах — і християнських і дохристиянських — розповідається про безліч чудес. Різними чудесними розповідями так і рясніють навіть ті книги, що їх написали найбільш освічені люди того часу.

Ось, наприклад, про які чудесні події розповідає римський письменник Тит Лівій.

Під час навали на Рим славетного карфагенського полководця Ганнібала, розповідає Тит Лівій у своїй «Історії», в різних місцевостях Римської імперії сталась велика кількість найрізноманітнійших чудес. Так, наприклад, у кількох солдатів раптом засвітилися наконечники списів. У Сардінії сама по собі загорілася палиця в руках вершника, який перевіряв варту. На морському побережжі раптом з’явилися якісь вогники; на двох солдатських щитах виступив кривавий піт, кілька солдатів було вражено блискавкою. Сонце несподівано почало начебто зменшуватися.